Після звільнення Мустафи Найєма з посади керівника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, а Олександра Кубракова – з посади віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, у дорожні тендери повернулися схеми, які «Укравтодор» використовував ще під час «Великого будівництва», передають «Наші гроші». У результаті три тендери на експлуатаційне утримання доріг Вінницької області злили в одні руки.
Зокрема, підряди на загальну суму 10,5 млрд грн отримала компанія Максима Шкіля «Автострада». Це стало можливим завдяки тому, що замовник вимагав від учасників тендерів, аби їхній річний дохід за минулий рік був не меншим за 99% від розміру нинішньої закупівлі.
«Проте очікувана вартість закупівлі розрахована на 36 місяців, а не на один рік. Ставивши такий високий відсоток, ви потенційно відсіюєте учасників, які могли б виконувати дані роботи, залишаючи лише певне коло учасників», – зауважив один з учасників ринку.
На що у Вінницькій службі відповіли, що законом взагалі дозволено вимагати всі 100% від розміру закупівлі, на скільки б років вона не була розрахована. У результаті на всі три тендери подала пропозицію лише «Автострада». При цьому всі підряди вона забрала зі 3% знижки від очікуваної ціни.
Журналісти пояснили, що місцеві компанії та державний облавтодор не змогли взяти участь в тендері, бо не мають 3 млрд грн річного доходу. Тоді як загальноукраїнські компанії не захотіли брати участь, адже їм, на відміну від «Автостради», яка роками вже працює у Вінницькій області, потрібно було б сюди перевозити техніку і організовувати в регіоні свої виробничі бази.
Вказано, що знищення конкуренції відобразилося й на ціні експлуатаційних послуг. Зокрема, це видно на прикладі аналогічної закупівлі, яку «Автострада» виграла у Житомирській області у травні.
Тоді замовник розділив область на менші ділянки, що зробило очікувану ціну втричі меншою ніж у Вінницькій області – 1, 08 млрд грн. Крім того, замовник встановив вимогу у вигляді 30% фінансової спроможності від очікуваної ціни трирічної закупівлі. Журналісти зазначили, що це як раз і відповідало принципу «рік на рік». Загалом у тендері взяли участь три компанії – «Автострада», «Онуру» та місцева компанія ПП «Автомагістраль».
Через конкуренцію між учасниками торгів вартість контракту на три роки впала на 45% і становила вже не мільярд гривень, а 596 млн грн. Це вплинуло й на прайс. Зокрема, одна з послуг, що має найбільший попит – «ліквідація вибоїн асфальтобетонного покриття без розламування старого покриття площею ремонту до 1 м2 при товщині шару до 50 мм» – у Житомирській області коштувала 432 грн за квадратний метр. А у Вінницькій області – 1 184 грн.
Тобто якщо «Автострада» отримає повне замовлення на цю послугу, то за три роки Вінницька служба заплатить за всіма трьома контрактами 768 млн грн. А за прайсом Житомирської області це б коштувало всього 281 млн грн. Отже, потенційна переплата становить 487 млн грн лише на латанні асфальтного покриття товщиною до 5 сантиметрів при розмірі вибоїни до 1 квадратного метра. А це лише одна з кількох сотень позицій у контрактах на експлуатаційне утримання доріг Вінницької області на 10,5 млрд грн.
Журналісти зазначили, що очільником Служби відновлення у Житомирській області є Сергій Носов – батько колишнього адвоката компанії «Міллер». Співзасновником юрфірми є Масі Найєм – брат ексочільника Держвідновлення Мустафи Найєма. Тоді як Службу відновлення у Вінницькій області очолює Ігор Жебелев. Його призначили керівником 2021 року під час «Великого будівництва», координатором якого називав себе Юрій Голик – фігурант справи про злив даних з Національного антикорупційного бюро Банковій.
22 травня, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національна поліція провели обшуки у помешканні співробітника одного з підрозділів НАБУ через витік інформації у резонансній справі. Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера, чинного консультанта ОПУ Юрія Голика – під час «Великого будівництва» зникло півтора мільярда гривень. У ході слідства виявилося, що Голик отримував детальну інформацію про перебіг розслідування НАБУ через посередника, бізнесмена й колишнього голову Броварської РДА Георгія Біркадзе.
Через деякий час Кривонос усунув свого першого заступника Гізо Углаву від виконання службових обов'язків для «забезпечення об'єктивного розслідування» ймовірного витоку даних, а НАБУ та САП домовились про спільне розслідування справи.
Повну історію, її витоки та можливі наслідки читайте у матеріалі Інни Ведернікової «У пошуках «крота». Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП».