Центр протидії корупції (ЦПК) подав до Державного бюро розслідувань (ДБР) заяву про злочин у звʼязку із ймовірно незаконним оприлюдненням матеріалів негласних слідчих дій в справі хабаря ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву.
Крім того, ЦПК також подав відповідні заяви до дисциплінарного органу прокуратури щодо заступника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Андрія Синюка та прокурора Олександра Омельченка, дії яких могли скомпрометувати справу.
Ці заяви стосуються публікацій в медіа матеріалів, які, за даними Центру, цитують досі неоприлюднені матеріали негласних слідчих дій у справі Всеволода Князєва, які мають право розсекречувати та публікувати виключно НАБУ і САП на своїх офіційних ресурсах в порядку, визначеному законодавством.
«Поява у ЗМІ матеріалів, що стосуються негласних слідчих дій із посиланням на «джерела в правоохоронних органах» може завдати шкоди розслідуванню, стати небезпечним прецедентом та стати предметом маніпуляцій», — йдеться в заяві.
У ЦПК наголошують, що ймовірні матеріали негласних слідчих дій оприлюднюються уривками і в контексті скорочення з адміністративної посади керівника відділу САП Олександра Омельченка. Саме тому останній передусім може бути зацікавлений в оприлюдненні таких відомостей. Водночас, до оприлюднення цієї інформації можуть бути причетні також інші прокурори САП та детективи НАБУ, які в той чи інший спосіб мали доступ до таких матеріалів.
«Ми переконані, що антикорупційні органи повинні дотримуватися найвищих стандартів у своїй роботі та інформувати суспільство про деталі розслідувань виключно офіційно та у порядку, який дозволяє закон. В цьому випадку, в медіа з’явилися записи розмов явно неформально та незаконно. Саме тому ми вимагаємо аби ДБР провело розслідування цього інциденту, оскільки він містить ознаки злочину» – зазначила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
ЦПК також звернувся із скаргою до дисциплінарного органу прокуратури щодо ймовірної причетності прокурора Омельченка як зацікавленої особи до розголошення цих матеріалів. Експерти припускають, що він ввів суспільство в оману, чим грубо порушив Кодекс етики прокурорів.
Крім того, ЦПК звернувся з відповідною скаргою щодо заступника керівника САП Андрія Синюка. Згідно з оприлюдненими матеріалами прослуховування, він міг мати позапроцесуальне спілкування з фігурантом справи Всеволода Князєва – адвокатом Олегом Горецьким, з яким він нібито обговорював матеріали іншого кримінального провадження.
«При цьому під час затримання Горецький зміг вислизнути з рук детективів і його не могли знайти ще близько години, а частина листування з його телефону була видалена», — пояснили у Центр протидії корупції.
Нагадаємо, що у опублікованому в ЗМІ матеріалі йшлося про аудіозаписи, де один з підозрюваних, Олег Горецький та фігурант справи Насірова Олександр Глімбовський обговорюють, що заступник голови САП Андрій Синюк мав би очолити цю структуру, «але американці обрали іншого».
З матеріалів, які є у слідства випливає, що заступник керівника САП був знайомий з Горецьким. Він також розповідав іншому підозрюваному у справі Князєва Горбунову про домовленості з заступником голови САП, що він для них «подивиться справу про ОПЗ». Також зафіксовано розмову Горецького з тестем фігуранта справ НАБУ Романа Насірова Олександом Глімбовським.
Прокурор Омельченко, зі свого боку, написав скаргу в Раду прокурорів про те, що його посаду скоротили, а його нібито звільнили, через конфлікт з очільником САП Олександром Клименком «з приводу певних розбіжностей у розумінні проведення процесуальної дії у справі Князєва». Мова йшла нібито про те, хто і як зламуватиме телефон Князєва.
У свою чергу, в САП запевнили, що прокурор Олександр Омельченко залишається процесуальним керівником у справі щодо Князєва і кадрова реорганізація відділів та управлінь САП не має стосунку до справи Князєва. При цьому наголосили, що матеріали справи наразі вивчаються керівником САП Олександром Клименком «у зв'язку із низкою дій Омельченка» як процесуального керівника, які «могли призвести до недопустимості доказів у цій справі».
Про те, що відбувається всередині судової системи і до чого може призвести політична катастрофа Верховного суду — у матеріалі «Король помер. Хай живе король!» пише редактор відділу політики Інна Ведернікова.