Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю, який фігурує на плівках, записаних в межах операції НАБУ та САП «Форрест Гамп», передає Центр протидії корупції. Це вже п’ята підозра Микитася.
Ця справа стосується легалізації 150 млн грн на заставу для ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Як зазначили у ЦПК, під час засідання прокурор назвав імена всіх фігурантів справи:
- Ірина Мудра — колишня заступниця голови офісу президента;
- Віктор Дубовик — гендиректор Директорату з питань правової політики ОП;
- Олена Ференс — заступниця міністра юстиції;
- Максим Микитась — колишній народний депутат;
- Вадим Столар — чинний народний депутат;
- Василь Астіон — бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;
- Микола Гладишенко — колишній голова Наглядової ради «Сенс Банк»;
- Олег Ступак — колишній голова правління державного «Сенс Банк»;
- Людмила Снігур — начальниця департаменту державного «Сенс Банк»;
- Валентин Єлізаров — підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»;
- Микита Тарковський — пов’язаний з Микитасем;
- Єгор Меркулов — водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»;
- Олександр Остапенко — охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент».
Водночас TI Ukraine додає, що прокурор також розповів версію САП щодо складу злочинної організації та ролей фігурантів у ній. Зокрема, саму злочинну організацію, за версією слідства, створили Микитась та Столар. І сталося це не пізніше 15 листопада 2024 року, про що йдеться в «понятійній угоді»
Ролі в угрупованні, як з’ясували правоохоронці, розподілялися так:
- Ірина Мудра — впливала на Олену Ференс щодо діяльності антирейдерської комісії Мінʼюсту;
- Віктор Дубовик — надавав поради та вказівки, яким чином краще вчиняти дії в антирейдерській комісії;
- Астіон Василь — відповідав за судовий супровід усіх рішень, аби суди ухвалювали їх в інтересах учасників угруповання;
- Валентин Єлізаров — був координатором операційної діяльності угруповання, надавав вказівки тим, хто був фіктивними директорами, а також шукав людей, на яких можна записати компанії та відповідав за відмивання грошей у червні 2026 року.
Крім того, члени угруповання залучали осіб, які до нього не входили: Тарковський, Мєркулов, Остапенко.
За даними ZN.UA, перебуваючи в СІЗО, Галущенко через адвокатів почав обговорювати з НАБУ і САП можливість співпраці зі слідством. Таких розмов було кілька. Водночас адвокати Галущенка передали на Банкову сигнал: якщо питання із заставою не вирішать, ексміністр може почати співпрацювати зі слідством і свідчити щодо людей із вищих ланок корупційного ланцюга. На Банковій цей сигнал, за інформацією наших джерел, сприйняли серйозно. Саме після цього почався пошук 150 млн грн для застави.
Зосередивши владу у своїх руках, президент Володимир Зеленський водночас досяг межі своєї компетенції. Він так і не наважився скинути баласт зі «своїх», перезавантажити систему державного управління професіоналами та дати їй простий сигнал: «Не красти». Що небезпечніше під час війни — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність лояльних дилетантів? Чому Україна опинилася в цьому глухому куті і як із нього виходити, розмірковує у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.