Нині в Україні налічується близько 700 тисяч субʼєктів е-декларування. Усіх їх обʼєднує одне — вони бояться повних перевірок НАЗК. Водночас, як свідчить практика, ці страхи часто зумовлені не стільки побоюванням звинувачень у корупції, скільки нерозумінням процедури перевірки декларації та її можливих наслідків.
У цій короткій статті ми розберемо сім найрозповсюдженіших питань про повні перевірки декларацій НАЗК — усе те, про що ви б хотіли знати, але боялися запитати.
- Як обирають декларації на повну перевірку?
Раніше в Законі України «Про запобігання корупції» була норма, згідно з якою обовʼязковій повній перевірці підлягали лише декларації топпосадовців — тобто осіб із відповідальним чи особливо відповідальним становищем або з високим рівнем корупційних ризиків. Як наслідок, НАЗК переважно перевіряло декларації саме топпосадовців і не мало часу на службовців нижчого рівня.
У жовтні 2023 року ситуація змінилася. Після оновлення законодавства НАЗК почало відбирати декларації на повну перевірку не за рівнем посад чиновників, а за ризик-рейтингом їхніх декларацій. Сьогодні процедура відбору спрощено виглядає так:
- Усі подані декларації автоматично проганяються через спеціальну компʼютерну програму. Під час машинного аналізу дані в декларації порівнюють із інформацією в публічних реєстрах, а також виявляють внутрішні суперечності та помилки в декларації за допомогою формул логічного й арифметичного контролю. Ці формули НАЗК тримає в секреті та публічно не оприлюднює.
- Компʼютерна програма розраховує показник ризик-рейтингу для кожної декларації та ранжує всі декларації за цим показником. При цьому посада декларанта на показник ризику не впливає.
- Декларації з найнижчим ризик-рейтингом (до 30% від поданих декларацій) направляють на спрощену автоматизовану перевірку. Вона проводиться автоматично без участі людей, довідка про її результати генерується компʼютером та завантажується в персональний кабінет декларанта. Висвітлені в цій довідці зауваження просто можуть бути враховані під час підготовки наступної декларації.
- Тим часом декларації з найвищим ризик-рейтингом у порядку черговості відбирають на повну перевірку. Повна перевірка проводиться силами співробітників НАЗК та є значно глибшою, ніж автоматизована перевірка.
Крім ризик-рейтингу, є ще один спосіб потрапити на повну перевірку: якщо хтось написав до НАЗК звернення про недостовірні відомості в декларації або ж НАЗК самостійно дізналося про можливі порушення з публічних джерел (наприклад, із журналістського розслідування).
- Як дізнатися, що моя декларація потрапила на повну перевірку?
Не пізніше наступного робочого дня після початку повної перевірки декларанту має надійти повідомлення про це в персональному електронному кабінеті. Повідомлення також дублюється на e-mail, який декларант зазначив під час реєстрації в електронному кабінеті.
На додачу до цього з переліком повних перевірок можна ознайомитися на сайті НАЗК.
- Що саме аналізує НАЗК під час повної перевірки?
Під час повної перевірки декларації уповноважена особа НАЗК перевіряє:
- Достовірність задекларованих відомостей — на цьому етапі встановлюється, чи відповідають дійсності задекларовані відомості. Для цього дані в кожному розділі декларації порівнюють із реєстрами та базами даних, зокрема іноземними. Після цього НАЗК направляє різноманітні письмові запити до державних органів, банків, інших юридичних осіб або громадян, зокрема до самого субʼєкта декларування. НАЗК також може аналізувати дані з Інтернету, соціальних мереж тощо.
- Точність оцінки задекларованих активів — НАЗК порівнює задекларовану вартість активів (наприклад, автомобіля) з ринковою вартістю таких самих або аналогічних активів на дату їх набуття. Якщо НАЗК має сумніви щодо точності оцінки, воно може залучити спеціаліста чи експерта.
- Перевірка на наявність конфлікту інтересів — НАЗК визначає, чи не порушував субʼєкт декларування антикорупційних обмежень щодо конфлікту інтересів, одержання подарунків, сумісництва та суміщення.
- Перевірка на ознаки незаконного збагачення чи необґрунтованості активів — НАЗК визначає вартість активів декларанта, набутих після 29 листопада 2019 року, та порівнює їх із даними про його законні доходи й підтверджені заощадження. Залежно від суми виявлених розбіжностей, НАЗК може передати матеріали до правоохоронних органів для подання позову про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів (стаття 290 Цивільного процесуального кодексу) чи початку досудового розслідування щодо незаконного збагачення (стаття 368-5 Кримінального кодексу).
- Скільки часу триває повна перевірка?
Повна перевірка НАЗК має тривати не більш як 120 календарних днів від дня її початку. За наявності підстав строк перевірки може бути подовжено — але не більше, ніж іще на 60 днів. Типовою підставою для подовження строку є неотримання уповноваженою особою НАЗК відповіді на важливі для неї запити.
- Яку участь у повній перевірці бере сам субʼєкт декларування?
З погляду законодавства, повна перевірка теоретично може відбуватися без участі декларанта. Втім, на практиці НАЗК завжди направляє субʼєктам декларування письмові запити з проханням надати детальні пояснення та підтвердні документи щодо цілої низки питань. Запитів може бути декілька, й вони можуть бути досить обʼємними. Такі запити зазвичай направляють у персональний кабінет декларанта, а також на прикріплений до нього e-mail. Протягом десяти робочих днів від дня отримання запиту декларант має право надати пояснення та зобовʼязаний надати копії підтвердних документів.
Практика свідчить, що кінцевий результат повної перевірки напряму залежить від коректності пояснень і доданих до них документів. Саме тому на цьому етапі декларанти часто користуються допомогою юристів і адвокатів.
- Як дізнатися про результати повної перевірки?
За результатами повної перевірки уповноважена особа НАЗК видає довідку. Це офіційний документ, у якому зазначено всю інформацію про перевірку: дату початку й закінчення перевірки, її підстави, використані джерела інформації, перелік направлених запитів, виявлені порушення та кінцевий висновок про результати перевірки.
НАЗК направляє декларанту довідку поштою, а також дублює її скан у персональному електронному кабінеті. Також довідку з видаленими персональними даними викладають у публічний доступ на сайті НАЗК протягом десяти робочих днів від дня її погодження.
- Які юридичні наслідки може мати повна перевірка?
За результатами повної перевірки НАЗК може дійти таких висновків:
- «Порушень не встановлено» — згідно з даними на сайті НАЗК, жодна із 263 повних перевірок, проведених 2024 року, не закінчилася довідкою про відсутність порушень. На жаль, така статистика є радше свідченням недосконалості законодавства та розʼяснень про е-декларування, ніж підтвердженням ефективності роботи НАЗК.
- «Установлено неточні відомості» — це означає, що відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму менш як 100 ПМ (302 800 грн 2024 року). Втім, навіть за таке дрібне порушення декларант теоретично може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, наприклад, отримати догану від роботодавця.
- «Встановлено недостовірні відомості» — якщо сума недостовірних відомостей у декларації становить 100–500 ПМ (від 302 800 до 1 514 000 грн 2024 року), декларанта можуть притягнути до адміністративної відповідальності та внести до Реєстру корупціонерів. Якщо ж сума недостовірних відомостей перевищує 500 ПМ (1 514 000 грн 2024 року), можливе притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 366-2 Кримінального кодексу. Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі.
- «Встановлено ознаки конфлікту інтересів, порушення обмежень щодо подарунків чи сумісництва» — це окремі адміністративні правопорушення, повʼязані з корупцією. За них декларанта можуть притягнути до адміністративної відповідальності та внести до Реєстру корупціонерів.
- «Встановлено ознаки необґрунтованості активів» — НАЗК передає матеріали перевірки до САП для подання цивільного позову про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
- «Встановлено ознаки незаконного збагачення» — НАЗК передає матеріали перевірки до правоохоронних органів для початку досудового розслідування за статтею 368-5 Кримінального кодексу «Незаконне збагачення». Це є тяжким злочином, за який передбачено основне покарання від п’яти до десяти років позбавлення волі.
Крім цього, в разі виявлення в декларації неточних чи недостовірних відомостей НАЗК відкриває субʼєкту декларування доступ на десять днів для подання виправленої декларації.
* * *
Єдиний спосіб захистити свої права — це знати про них і активно їх обстоювати. Як свідчить практика, розуміння своїх прав і обовʼязків під час повної перевірки може суттєво вплинути на її кінцевий результат. Сподіваємося, що ця стаття допоможе кожному декларанту зорієнтуватись у процедурі повної перевірки та хоча б трішечки зменшить рівень стресу під час її проходження.