Колишньому міністру юстиції, ексміністру енергетики Герману Галущенку вирішили оголосити підозру лише в лютому цього року аж ніяк не для створення картинки втечі, а через ризик виїзду підозрюваного за кордон, після чого він міг не повернутись. Водночас збір доказів щодо його вини та слідство ще продовжуються, заявили в Національному антикорупційному бюро.
В НАБУ зазначили, що тривалий час досліджували, зокрема, й рух коштів в епізоді Галущенка за кордоном, у тому числі через запити на міжнародно- правову допомогу, що потребувало часу.
«Водночас, коли з'явився ризик втечі фігуранта за кордон, ми ухвалили рішення затримати особу та повідомити їй про підозру, виходячи з доказів, зібраних на цей момент», - кажуть у бюро.
Також там зазначили, що ключові докази у справі Галущенка отримали після огляду понад 200 електронних носіїв, вилучених під час обшуків 10-11 листопада 2025 року, а також в рамках міжнародно-правової допомоги.
«Одна з важливих відповідей на міжнародний запит отримана детективами 13 лютого 2026 року. Ще 15 запитів до 14 країн світу наразі в роботі», - підкреслили там.
Також в НАБУ та САП додали, що попри чутки про начебто незаконне затримання Галущенка не відповідають дійсності, оскільки 16 лютого слідчий суддя ВАКС підтримав законність затримання підозрюваного до ранку 18 лютого.
Нагадаємо, 17 лютого Вищий антикорупційний суд розглядає клопотання щодо обрання запобіжного заходу Галущенку у справі про масштабну корупцію в енергетиці під проводом Тімура Міндіча. Прокуратура заявила, що з огляду на ризик переховування та впливу на свідків вважає доцільним застосувати до Галущенка запобіжний захід вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі понад 425 мільйонів гривень. Сам Галущенко стверджує, що не має таких коштів на заставу.
Германа Галущенка підозрюють у відмиванні коштів та участі у злочинній організації. Так, фонд на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії), через який відмивали кошти, створили ще у лютому 2021. Серед «інвесторів» фонду були дружина та четверо дітей Галущенка. Згодом учасники злочинної організації почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках. Мова йде про понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі. Ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.
Як встановили САП та НАБУ, на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина Галущенка, перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.
Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід та витрачала його на власні потреби.
Детальніше про Міндічгейт та історію масштабної корупції в енергетиці читайте у статті «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади довжиною в долар» редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UA Інни Ведернікової.