UA / RU
Підтримати ZN.ua

НАБУ підтвердило обшуки в єдиного українського виробника тепловізорів, але відкидає блокування роботи підприємства

Підприємству інкримінують зриву контракту з Міноборони, а в компанії обурені діями детективів

Національне антикорупційне бюро України підтвердило обшуки в єдиного в Україні виробника охолоджених тепловізійних прицілів Archer, однак заперечує блокування роботи підприємства чи вилучення техніки, про яке напередодні заявив керівник Олександр Яременко.

В Бюро зазначили, що обшуки проводили у межах кримінального провадження щодо можливої розтрати державних коштів в особливо великих розмірах при закупівлі державою продукції оборонного призначення.

«Наразі встановлено, що одна з цих компаній уклала низку контрактів на постачання силам оборони тепловізійних приладів. Загальна сума контрактів – майже 1,5 млрд гривень, з яких компанія отримала передоплату (від 80 до 100%). Попри це, відбулось порушення строків постачання на понад 9 місяців, що призвело до несвоєчасного отримання ЗСУ техніки необхідної у боротьбі з агресією РФ. Це обумовило подання Міністерством оборони України позову про стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій», - пояснили в НАБУ свої дії.

В Бюро також стверджують, що представники компанії відмовились спочатку добровільно видати необхідні слідству речі та документи, тому детективи і провели обшук.

В НАБУ зазначають, що під час обшуку не вилучали комп’ютерну техніку, а всі необхідні дані скопіювали на місці. Також стверджується, що слідчі працювали так, аби не перешкоджати виробничому процесу підприємства.

«Рішення про вилучення документів приймалися з урахуванням доводів представників постачальника про їх необхідність в поточній діяльності. В іншому офісному приміщенні вилучено два особисті ноутбуки працівників у зв'язку з необхідністю їх експертного дослідження та неможливістю детального огляду безпосередньо на місці обшуку», - стверджують представники антикорупційних органів.

Додатково в Бюро наголосили, що не проводили копіювання конструкторських креслень і документації, програмних продуктів, які є інтелектуальною власністю товариства, про що також заявляло керівництво підприємства, яке висловило побоювання про можливу їх передачу конкурентам.

Також в НАБУ визнали, що зламали сейф, оскільки «ключі від нього працівники компанії не надали».

«Обшук – одна із слідчих дій, які проводяться під час розслідування для збору необхідних доказів. Разом з тим, можливі неправомірні дії детективів НАБУ стануть предметом перевірки управління внутрішнього контролю за участі Ради громадського контролю при НАБУ», - підсумували в бюро.

Читайте також: Польська компанія зобов’язалась поставити МОУ зброю на мільярди гривень і зірвала всі контракти - ЗМІ

Напередодні керівник Archer Олександр Яременко у Facebook заявив, що через обшук НАБУ робота компанії заблокована, оскільки слідчі вилучили телефони, комп’ютери та документи, що стосуються виконання державних контрактів.

При цьому він зазначив, що обґрунтування в ухвалі суду для обшуку є неправдивими, а компанія виконала всі державні контракти, не зважаючи на всі перепони і складнощі.

«Що взагалі викликало обурення – це неодноразові вислови пані детектива, що ми не можемо нічого виготовляти і, що ми є «прокладкою» Міністерства оборони України. Молода слідча навіть не поцікавилась, що ця «прокладка» Archer з 2014 року і до сьогодні виконала загалом 71 контракт для оборонного сектору», - зазначив Яременко.

Він додав, що всі працівники підприємства готові до співпраці з правоохоронцями, але вимагають повернути їм телефони для відновлення зв’язку із клієнтами, якими є українські військовослужбовці.

У травні стало відомо, що Міноборони подало позови до суду на спецекспортерів за прострочену дебіторську заборгованість на 8,9 млрд грн. Однак згодом Мінфін підтвердив – це далеко не вся сума дебіторської заборгованості Міністерства оборони. Як Міноборони бореться з корупцією, які компанії та персони за цією «боротьбою» стоять читайте у статті аналітика Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк для ZN.UA  «У Міноборони Резнікова спустили «в трубу» 36 мільярдів бюджетних гривень».