Хабарництво – це завжди «танок удвох». Тому здавалося б, що тих кого притягнули до відповідальності за давання хабаря і тих, хто його взяв, має бути однаковою. Або ж кількість перших може бути меншою — з огляду на передбачену законом можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які «дають» (див. частину 5 статті 354 КК). Однак, насправді виходить зовсім інша ситуація, пише експерт Центру політико-правових реформ та Реанімаційного Пакету Реформ Микола Хавронюк у статті для ZN.UA «Цифри (НЕ) брешуть, або боротьба з корупцією за даними статистики».
«Насправді ж навпаки: 2022 року за давання неправомірної вигоди засуджено 851 особу, водночас за одержання — лише 65. Це, вочевидь, пов’язано з тим, що показники «боротьби» простіше забезпечувати через відеофіксацію, зокрема поліціянтами та митниками, фактів пропонування їм неправомірної вигоди, ніж складними способами добувати докази злочинної діяльності хабарників на посадах», - зазначив автор.
За словами Хавронюка, не може не дивувати той факт, що із 64 осіб, стосовно яких суди виносили рішення за статтею 364 КК (зловживання владою чи службовим становищем), щодо 57 ухвалено постанови про закриття кримінального провадження. Ще щодо чотирьох судді винесли виправдувальні вироки, і лише щодо трьох — обвинувальні (менш як 5%; стосовно ж осіб, щодо яких виносили рішення за статтею 185 (крадіжка), обвинувальних вироків набагато більше — 71%).
Схожий порядок цифр — і за деякими іншими статтями КК. Зокрема:
- стаття 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права): із 20 судових рішень 11 — про закриття кримінального провадження; одне — виправдувальний вирок; вісім — обвинувальні вироки;
- стаття 368 (одержання неправомірної вигоди службовою особою): зі 140 судових рішень 57 — про закриття кримінального провадження; 18 — виправдувальні вироки; 65 — обвинувальні вироки;
- стаття 369-2 (зловживання впливом): зі 131 судових рішень 40 — про закриття кримінального провадження; чотири — виправдувальні вироки; 87 — обвинувальні вироки;
- стаття 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем): із 359 судових рішень 151 — про закриття кримінального провадження; сім — виправдувальні вироки; 201 — обвинувальні вироки.
А за статтями 210 (нецільове використання бюджетних коштів) і 368-5 (незаконне збагачення) — жодного обвинувального акта та судового рішення.
«Тиша і благодать. Хоча важко повірити, що кошти бюджетів усіх рівнів використовують суто за цільовим призначенням, а жоден функціонер незаконно не збагатився. Справді важко, оскільки 2022 року до правоохоронних органів для порушення кримінальних проваджень лише Державна аудиторська служба України передала 1228 матеріалів, а Рахункова палата України — ще 15», - підсумував Хавронюк.
Відповідальність за боротьбу з корупцією лежить не лише на Національному антикорбюро, Спеціалізованій антикорпрокуратурі та Вищому антикорупційному суді, а й на Нацполіції, Державному бюро розслідувань та інших судах і прокуратурах. Однак через зосередженість НАБУ, САП та ВАКС на справах топкорупціонерів, поза межами уваги суспільства, держави та міжнародних партнерів лишаються інші правоохоронні органи.