Розширення повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – це виключно повноваження Верховної Ради, яка і відхилила законопроєкт №8402, що мав би посилити незалежність САП, заявив генеральний прокурор України Андрій Костін в інтерв’ю «Укрінформу».
За його словами, він постійно контактує з керівником САП Олександром Клименком і намагається надати органу «достатньо ресурсів та можливостей для ефективної роботи». Такими він вважає, зокрема, збільшення чисельності прокурорів САП.
«Наразі йде робота з посилення інституціональної спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в тих напрямах, які не потребують внесення змін до законодавства. Це стосується в тому числі оцінювання діяльності прокурорів САП. Вже зараз ми можемо робити це без внесення змін до закону. А решта відноситься до компетенції парламенту. Наприклад, питання, хто вносить відомості по народним депутатам до ЄРДР. Якщо парламент за це проголосує - буде саме так», - заявив він.
При цьому він визнав, що Комітет з питань правоохоронної діяльності, який взимку відхилив напрацьований спільно із САП закон про автономізацію органу, який начебто створив робочу групу з напрацювання нового законопроекту, далі цього не пішов і жодних законодавчих ініціатив не розробив.
«Ще раз хочу наголосити, що розширення повноважень САП – це здебільшого питання до суб’єктів законодавчої ініціативи», - додав Костін.
Зазначимо, що раніше керівник САП Олександр Клименко інтерв’ю Інні Ведерніковій для ZN.UA зазначив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура має пройти реальну реформу та стати незалежною юридичною особою, аби зменшити вплив людського та політичного чинників на роботу органу. Зокрема підзвітність Офісу генерального прокурора він вважає одним із факторів, який сприяє витоку інформації про слідчі дії прокурорів – нині такі випадки трапляються у шести з десяти проваджень. Клименко додав, що де-факто генеральний прокурор — політична посада, тому залишали САП під шефством ОГП для ефективної боротьби із корупцією неприпустимо.