Під час доопрацювання антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки Державна митна служба разом із Міністерством фінансів виступила з численними зауваженнями до пропозицій НАЗК та експертів, які фактично зводилися до спроби прибрати ключові зміни.
Як пише редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова у матеріалі «Без конкурсу на генпрокурора: як уряд переписує антикорупційну стратегію», у проєкті документа, зокрема, було закладено впровадження системи індикаторів ефективності роботи митниці — не лише за обсягами зібраного мита, а й за якістю рішень і рівнем задоволеності бізнесу.
За словами одного з авторів стратегії, ключова мета цих змін — зменшити вплив людського чинника та дискреції через автоматизацію процедур і створення передбачуваних правил роботи.
Одним із головних аргументів на користь змін стали результати судових оскаржень: у 2024 році було оскаржено близько 6 тисяч рішень митниць, і приблизно 90% із них суди скасували як незаконні.
За оцінкою авторки, на цьому етапі розробникам вдалося відстояти близько 80% змісту стратегії для митного напрямку. Водночас, за даними співрозмовників ZN.UA, віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка, який координує погодження документа, у питаннях податків і митниці працював конструктивно і не дав вихолостити ключові положення.
Попри це, остаточний варіант антикорупційної стратегії ще може зазнати змін під час її розгляду в парламенті.