UA / RU
Підтримати ZN.ua

Дані НАБУ та ДБР щодо переданих до суду справ значно відрізняються від звітності генпрокуратури

Лише у звітності НАБУ й ОГП похибка в шість разів.

Що відомо українській статистиці про протидію корупції? Аналіз статистичної звітності дав змогу дещо інакше подивитися на сферу протидії корупції. І одне з того, що він показав, це значні статистичні похибки в офіційній звітності за 2022 рік, пише експерт Центру політико-правових реформ та Реанімаційного Пакету Реформ Микола Хавронюк у статті для ZN.UA «Цифри (НЕ) брешуть, або боротьба з корупцією за даними статистики».

Так, за даними Національного антикорупційного бюро, детективи направили до суду обвинувальні акти в рамках 54 кримінальних справ щодо корупційних і пов’язаних із корупцією кримінальних правопорушень. Тоді як Офіс генерального прокурора стверджує, що таких справ наданих до суду дев’ять. Тобто похибка у звітності – в шість разів.

Водночас за даними Державного бюро розслідувань, його слідчі направили до суду з обвинувальними актами  293 справи щодо корупційних і пов’язаних із корупцією кримінальних правопорушень. Тоді як за даними ОГП, до суду направлено лише 130 таких проваджень.

Вихідними для аналізу стали дані з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення за січень—грудень 2022 року, Звіт про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності та види кримінального покарання (Форма 6) за 2022 рік, а також звіти про роботу НАБУ і ДБР за 2022 рік, загальнодоступні на вебсайтах Офісу генерального прокурора, судової влади, НАБУ та ДБР.

Загалом 2022 року, згідно зі статистичними даними Офісу генерального прокурора, до суду з обвинувальним актом направлено 3430 кримінальних провадження щодо корупційних і пов’язаних із корупцією кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-3, 368-4, 368-5, 369-2 Кримінального кодексу України (КК).

Читайте також: НАБУ викрило схему розкрадання 450 млн грн на ДП "Поліграфічний комбінат "України" ексміністром охорони здоровʼя

Нагадаємо, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко вважає, що для посилення автономії САП прокуратура має пройти реальну реформу та стати незалежною юридичною особою, діяльність якої має оцінювати незалежний аудит. При цьому має бути вибудувана правильна система, яка дозволить зменшити вплив людського та політичного чинника. За його словами, якщо в Україні реально хочуть боротися з корупцією, то залишати САП під крилом ОГПУ неприпустимо.