В готовности к облому
наша сила.
…І що показово: внутрішнє споживання в країні зростає, а очікування населення від економіки дедалі похмуріші. Чи то ми щось внутрішнє не так споживаємо, чи то споживаємо взагалі й не ми. А може, просто брешуть соцопитування. Тобто — самотужки заводимо себе на манівці, старанно вибираючи з-поміж можливих варіантів відповідей. Днями, наприклад, політологи обирали найвпливовіших політиків — гарячу й завзяту десятку чергового місяця. Прецікавий, врешті, вийшов результат: глибоко внутрішні суперечності між КМ та ДПА з приводу стану справ у паливно- енергетичному комплексі привели до десятки панів Марчука та Азарова, а вивели з неї — панів Волкова та Суркіса. Отже, маємо, нарешті, конкретний сенс та конкретний зиск від сумлінної роботи комісії Марчука (РНБОУ). Відтак слово — за комісією Єханурова (КМ).
До речі, найвпливовіший політик у нас — наш новий Президент Леонід Данилович. Вже майже рік другого терміну маємо його за Президента, а він усе як новий. Але й тут не без дивини: ювілей наразі у Президента, а подаруночки звідусіль одержує прем’єр. То його, Віктора нашого, Андрійовича, московська «Независимая газета» відправляє у відставку (так, що аж Президент чудується), то відправляє його фракція ВР «Яблуко» (і тут уже московське «Яблоко» цілком безневинне) — причому відправляє разом з усім бюджетом-01, падаючи в опозиційну нішу. Втім, як і годиться «яблукові», падає неподалік від дохідних статей бюджету та й від податкових новацій недалеко.
Щоправда, з дохідними статтями більше пощастило фракції «Трудова Україна» — до неї прибилося ціле Мінпаливенерго. Прийшло і повідомило вустами міністра Сергія Єрмилова, що задля загального вдоволення наступного року необхідно збільшити бюджетне фінансування ПЕК ще на 1,7 млрд. грн., причому левову частку додаткових коштів залюбки поглине вугільна галузь. Крім того, Мінпаливенерго попередило, що бюджету-01 слід очікувати менше доходів від ДАК «Нафтогаз України»: у кращому випадку — на 3,5 млрд. Тим часом, МВФ у чеканні ухвалення бюджету-01. А без цього — ані долара. Просив же Юрій Єхануров: дайте нам, мовляв, символічний кредит в один долар, бо ж цінний не кредит, цінне визнання. Не дали долара… Оскільки бюджетний процес йде таким чином, що, як висловився (з дещо, правда, іншого приводу) один з податкових начальників: «Мені важко сказати, звідки ті цифри взялися». У ДПА з цифрами останнім часом й справді не до ладу.
Остання сага про цифри — у виконанні Кабміну та податкової: то вилучила ДПА в енергетиків 170 млн. стягнень чи ні? Прем’єр наш щиро впевнений, що непроплати за газ компанії «Ітера» сталися саме через те, що платникам посписували оті мільйони з рахунків. ДПА зізнається, «Ітера» у повному складі ходить у гості до Леоніда Даниловича, де й провадить душевні розмови на тему: немає грошей — немає газу. Під ті розмови Юлія Тимошенко заспокоює громадськість, висловлюючи публічні сумніви у здатності «Газпрому» справді перекрити газ. Цим миротворча місія Юлії Володимирівни не вичерпується. Віце-прем’єр з ПЕК просто напередодні переговорів Ющенко—Касьянов, твердить, що долю концесії газотранспортної системи має і буде вирішувати парламент.
Наразі сам пан Ющенко висловився у тому сенсі, що концесійний захід «не потребує додаткових змін законодавства». Жодної суперечності тут немає: просто прем’єр промовляє до росіян, а віце-прем’єр — до наших депутатів. По-іншому й не виходить. Адже коли «Ітера» — комерційний партнер «Газпрому», то сам «Газпром» вочевидь тягне на політпартнера уряду Росії, і справа його — монопольна труба на Захід. Вже з огляду на це РФ не допустить в Україну туркменський газ одночасно з російським постачанням: «або — або», як сформулював тамтешній віце-прем’єр Христенко. Відтак матимемо вічний борг разом із продовженням переговорного процесу між представниками «Газпрому» в Росії та представниками «Газпрому» в Україні…
Має, має-таки рацію наш Президент, коли твердить, що з боку стратегічного партнера нашого, РФ, відчувається постійний «жорсткий опір» розвиткові незалежної України. Втім, якщо чесно, про відставку Ющенка, як про доконану справу, «Независимая газета» не від марсіан інформацію одержала. Та й приятелюємо ми пріоритетно, як на ту ж газету, — радами безпеки. От і думай тепер — хто, чому і з якого боку кордону жорстко опирається. Хоча Президентові, зазвичай, видніше. Адже, як хтось влучно визначив, Президент в Україні більше, ніж Президент. А труднощі — більші за просто труднощі. Це — наш стиль.