Проблема реформування наявної пенсійної системи актуальна не перший рік. Про соціальну необхідність реформи свідчить рівень нинішніх пенсій, які становлять суму, нижчу за прожитковий мінімум. На державному рівні задекларовані основні напрями пенсійної реформи, зокрема, створення трирівневої системи пенсійного забезпечення, важливим елементом якої мають стати недержавні пенсійні фонди (НПФ).
На сьогоднішній день в Україні налічується понад 100 НПФ, проте вже котрий рік вони приречені на роботу за умов правового вакууму. Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення», покликаний зробити діяльність недержавних пенсійних фондів легітимною, дотепер не прийнятий Верховною Радою. Цей закон цілком можна назвати багатостраждальним. Хоча не перший рік на рівні виконавчої та законодавчої гілок влади піднімається питання якнайшвидшого прийняття документа, на який тривалий час чекає ринок, парламентарі вже вчетверте «завалили» у другому читанні. За прийняття закону проголосували 223 депутати при необхідних 226, після чого законопроект відправили на повторне друге читання.
Передбачалося, що закон врегулює діяльність НПФ і створить усі умови для утворення і функціонування недержавної пенсійної системи. Зокрема одним із основних принципів цього проекту має стати зведення до мінімуму ризиків активних операцій НПФ, що зробить банкрутство фонду (чи створення під виглядом фонду класичної фінансової піраміди) практично неможливим. А суворий державний контроль як із боку ДКЦПФР, так і Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, забезпечить прозорість і стабільність роботи НПФ.
Як заявив на початку нинішнього року під час розгляду в першому читанні законопроекту міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, «прийняття такого закону стратегічно важливе для країни». «НПФ — невід’ємна частина трирівневої пенсійної реформи, яку проводить уряд України, проте діяльність недержавних пенсійних фондів недостатньо регламентована законодавством», — зазначив міністр. За словами першого заступника глави комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Віктора Капустіна, чотиримісячна праця робочої групи над цим документом дала свої результати: нині законопроект більше відповідає законодавству України, Цивільному кодексу, а також законам «Про страхування» і «Про фінансові послуги». Про необхідність правового регулювання діяльності НПФ заявляють і в Асоціації недержавних пенсійних фондів, яка відстоює інтереси ринку.
Нелегітимні НПФ?
Як відомо, майбутня пенсійна система України передбачає наявність трьох рівнів пенсійного забезпечення. Перший — солідарний, коли платник податків вносить гроші «у спільний котел», а вийшовши на заслужений відпочинок, отримує мінімальну, але гарантовану соціальну допомогу. Другий — обов’язкові індивідуальні пенсійні рахунки, наявність яких дозволяє платнику податків отримувати пенсію по старості залежно від суми, яка накопичена ним на такому рахунку. І, нарешті, третій — недержавні пенсійні фонди: скориставшись їхніми послугами, майбутній пенсіонер може отримувати додаткову недержавну пенсію. Переваги та недоліки наявної солідарної системи обговорювалися багаторазово — зрештою її реальним утіленням є нинішній розмір пенсій та рівень соціальних гарантій пенсіонерів. Індивідуальні пенсійні рахунки поки що також не стали повсюдною практикою. Хоча на базі окремих підприємств і в окремих регіонах проводилися економічні експерименти щодо впровадження персоніфікованого обліку в системі державного пенсійного страхування.
Що ж до третього рівня пенсійного забезпечення, то він активно розвивається. На сьогоднішній день в Україні зареєстровано близько 110 НПФ, із яких працює близько 20. Серед них 17 НПФ співпрацюють лише з конкретними підприємствами та колективами. Приміром, стати учасниками корпоративного пенсійного фонду «Київенерго» можуть тільки працівники підприємства, які до того ж пропрацювали на ньому не менше п’яти років (статутом компанії визначено, що на пенсійне забезпечення може бути відраховано до 5% прибутку). Кілька фондів функціонують як відкриті. Робота інших викликає сумнів, хоча в системі НПФ у цілому законодавчо не визначені права пенсіонера, а також гарантії захисту його вкладів.
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) в Україні діють за принципом акумулювання коштів учасників і укладення з ними пенсійних контрактів із наступною виплатою при досягненні пенсійного віку додаткової недержавної пенсії. Передбачається, що НПФ стануть важливою складовою майбутньої трирівневої пенсійної системи.
З 1999 року в Україні діє Асоціація НПФ, засновниками якої відпочатку виступили вісім фондів, а у даний час до її складу входять 16 таких організацій із 50 штатними працівниками. Кількість учасників системи — близько 25 тис. чоловік. За даними Асоціації, наприкінці 2000 року загальні активи фондів становили 22,77 млн. грн., або 0,01% ВВП. У даний час НПФ України обходяться без адміністраторів, самостійно керуючи пенсійними активами. Основу розміщення останніх становлять депозити банків. Акціонерами НПФ, як правило, є комерційні банки, страхові компанії, профспілки та роботодавці.
Поки що ці фінансові за своєю суттю організації діють поза правовим полем, фахівці фінансового ринку скептично ставляться до їхньої роботи, порівнюючи такі структури з горезвісними пірамідами. У той самий час указом Президента від 11 грудня минулого року створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг — регуляторний орган, що видаватиме ліцензії НПФ і здійснюватиме контроль за їхньою діяльністю.
Законодавчі терни
В Асоціації НПФ сподіваються, що за умов правової неврегульованості діяльності НПФ, реєстрація та перелицензування пенсійних фондів новим регулятором зробить роботу НПФ прозорішою. «Принаймні ми одержимо 100-відсоткову легітимність і гарантії держави в тому плані, що зможемо працювати як офіційні фінансові посередники», — зазначає президент Асоціації НПФ В’ячеслав Копейкін.
Контроль за діяльністю НПФ із боку регулюючого органу навряд чи зможе компенсувати відсутність профільного закону. Тим паче, що структуру Держкомісії ще не відрегульовано, і, за словами Віктора Суслова, у повну силу очолюваний ним орган зможе розпочати працювати лише з осені. Крім того, відчувається нестача фінансування діяльності цієї структури з боку держави: «4,6 млн. грн., виділені з бюджету на фінансування комісії поточного року, — сума, недостатня для ефективного розвитку», — вважає Віктор Суслов.
Таким чином, необхідність якнайшвидшого прийняття та набрання чинності закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» очевидна. Як зазначив член комітету з фінансів і банківської діяльності народний депутат Сергій Терьохін, не встановлені для чинних НПФ нормативи ліквідності, а також зі вкладення та диверсифікації активів, можуть призвести до повторення трастових афер, тільки під іншою личиною.
Недержавні пенсійні фонди, що входять до складу Асоціації
Український НПФ «Добробут»
Народний Пенсійний фонд «Україна»
НПФ «Укоопспілка»
НПФ «Київенерго»
Недержавний дорожній пенсійний фонд ім.В.Т.Гуца
Пенсійний фонд «Енергетик»
НПФ «СПАС»
НПФ «Арма-Пенсіон»
НПФ «Перспектива-99»
НПФ залізничних підприємств (м.Полтава)
Перший міжнародний НПФ (м.Харків)
Кримський НПФ «Далекс» (м.Сімферополь)
НПФ Кримспоживспілки (м.Сімферополь)
Страхова компанія «Укргаз»
НПФ «Надра»
Перший Український НПФ
НПФ «Незалежність» (м.Львів)