15 липня ц.р. у Києві відбулася прес-конференція за участі директора ВАТ «Іскра» Мирона Костіва. Костів виступив з протестом проти дій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка створила для ВАТ «Іскра» дискримінаційні умови торгівлі. Йдеться про рішення Міжвідомчої комісії скасувати обмежувальні заходи щодо імпорту в Україну електричних ламп з Білорусі, Польщі, Росії та Угорщини.
— Мироне Андрійовичу, чому ви просите захистити ВАТ «Іскра» від конкуренції?
— Впродовж усього періоду існування «Іскри» їй ніколи не були потрібні якісь особливі умови роботи. Підприємство — один із вітчизняних виробників, що ніколи не користувалися державними преференціями. Завдяки цьому протягом всього перехідного періоду від планової до ринкової економіки (в умовах гіперінфляції, кризи платежів) ми покладалися лише на власні сили. Це зробило нас сильними. Відсутність державної допомоги змусила зайнятися пошуком інвестора, налагодити випуск конкурентоспроможної продукції, шукати експортні ринки, запроваджувати енергозберігаючі технології. В результаті, сьогодні ВАТ «Іскра» має всі ознаки конкурентоспроможного підприємства.
— І все-таки завод обслуговує військово-промисловий комплекс, авіаційну галузь. Чому ж не було спроб увійти до списку тих підприємств, які користуються державною допомогою? Може, вам пощастило менше, ніж іншим?
— Нам ніколи було займатися отриманням пільг і дотацій. Ті, хто знає, як отримують пільги, зрозуміють мене: цей процес не залишає часу на розвиток підприємства. Інакше той час, який ми витрачали на пошук зарубіжних партнерів, проведення переговорів та економічні розрахунки, необхідно було б витратити на просиджування у відомчих кабінетах.
Крім того, у 1998 році нам вдалося знайти інвестора — всесвітньо відомий банк Credit Swiss First Boston. Інвестор підтвердив наші уявлення про те, як має відбуватися розвиток підприємства і звідки брати фінансові ресурси. Результатами нашої співпраці ми задоволені.
Пошук іноземних партнерів привів до того, що ВАТ «Іскра» налагодило відносини з власниками відомих торговельних марок Osram і Philips. Завдяки агресивній політиці збуту нині продукція ВАТ експортується до 28 країн світу, а експортні поставки до країн далекого зарубіжжя становлять майже 40% всього обсягу виробництва. Крім того, завод перебуває на завершальній стадії по отриманню міжнародного сертифікату якості ІSО. Через те, що документи серії ІSО прийняті як стандарт більш ніж у 90 країнах світу, отримання цього сертифікату додасть додаткових переваг продукції «Іскри» на світовому ринку.
Нині колектив постійно працює над створенням нових джерел світла, розширює асортимент продукції, що виробляється. Справжньою гордістю підприємства став фактично відновлений нами Інститут світла. Тут розробляють нові засоби освітлення, вдосконалюють виробничі технології з урахуванням сучасних матеріалів і попиту, створюють нові напрямки діяльності підприємства.
Ми вдосконалюємо способи економії енергії. ВАТ «Іскра» активно застосовує у виробничому процесі енергозберігаючі технології. Завдяки придбанню нової скловарної печі економія газу досягла майже 35%. Крім того, фахівці заводу знайшли спосіб економити більше 50% води, яка використовується у виробництві. У ході спільного з «Львівобленерго» експерименту ВАТ «Іскра» спростило процедуру придбання компактних люмінесцентних ламп для споживачів. Використання таких енергозберігаючих ламп зросло, що до певної міри розвантажило енергетичну систему Львова і згладило пікові навантаження, 90% яких мають побутове походження. Якби наші лампи працювали по всій країні, Україна могла б виводити з експлуатації застарілі енергоблоки теплових енергетичних станцій.
Визнанням якості нашої енергозберігаючої продукції став виграш підприємством тендеру на поставку ламп Київському метрополітену. За підрахунками столичних спеціалістів, процедура заміни електричної лампи обходиться метрополітену вдвічі дорожче, ніж вартість самої лампи. Тому головною вимогою став якомога довший термін експлуатації електричних ламп. З’ясувалося, що вироби, розроблені Інститутом світла і запропоновані ВАТ «Іскра», можуть працювати вдвічі довше, ніж будь-які з решти запропонованих ламп.
— Але судячи з вашої останньої прес-конференції, складні часи для підприємства повертаються...
— Сьогодні існують перешкоди, які ми не в змозі подолати самостійно. В Росії та Білорусі є аналогічні «Іскрі» електротехнічні заводи, з якими ми готові конкурувати за рівних умов господарювання. Але ці заводи споживають значно дешевші енергоресурси, мають кращий податковий режим. А Майлуу-Сууйський електротехнічний завод, що в Киргизії, взагалі ввозив в Україну продукцію за демпінговими цінами. Дотепер ми знаходили підтримку Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, але одне з її останніх рішень стало для нас справжньою несподіванкою. Без жодного попередження, консультацій з нами і обґрунтування своїх дій комісія фактично створила для нашого підприємства дискримінаційні умови в торгівлі одразу з чотирма країнами — Росією, Білоруссю, Польщею та Угорщиною.
Для польських і угорських виробників український ринок фактично був відкритий в односторонньому порядку. Ці країни зберегли існуючі тарифи на імпорт ламп з України: в Польщі — 9%, в Угорщині — 10%. Конкуренція в Європі є настільки щільною, що тариф у 9—10% фактично закриває ринки цих країн для українських товарів. Ми вважаємо це несправедливим.
Що стосується Росії і Білорусі, вартість енергоносіїв в цих країнах є у кілька разів нижча, ніж в Україні. Тому ми також вважаємо несправедливим те, що ця різниця в цінах жодним чином не компенсується.
Більше того, не виключено, що в Україну знову почнуть завозити товар по демпінгових цінах з Киргизії. В 2002 році наше підприємство й уряд доклали чимало зусиль, щоб провести розслідування щодо демпінгового імпорту електричних ламп з цієї країни. Розслідування довело факт демпінгу, і ми добилися застосування компенсаційних антидемпінгових тарифів. Але схоже, що зараз ці тарифи можуть бути скасовані. Іншими словами, в ситуації, коли факт демпінгу було доведено і скасування обмежувальних заходів призведе до закриття вітчизняного підприємства, Міжвідомчою комісією було ухвалено явно дискримінаційне рішення.
— Але ж Киргизія, так само, як і Польща з Угорщиною, є членами Світової організації торгівлі — організації, до якої скоро вступить й Україна. Нам усе одно доведеться лібералізувати торговельний режим з іншими країнами світу, зокрема і з щойно згаданими...
— Вступати до Світової організації торгівлі необхідно, і в цьому немає жодного сумніву. Я радий прогресу у стосунках з СОТ, який з’явився за нового уряду. СОТ створена для забезпечення рівних умов конкуренції. Членство в ній — це згода на рівну та недискримінаційну конкуренцію в міжнародній торгівлі. Наскільки мені відомі правила цієї організації, вони не забороняють захищатися від недобросовісної конкуренції і, зокрема, демпінгу. Навпаки, якщо країна не захищатиметься від демпінгових цін, вона ризикує отримати претензії від інших членів СОТ.
І в 2002 році Україна діяла щодо Киргизії суворо за схемою СОТ. Спочатку було здійснене антидемпінгове розслідування, і лише після цього були запроваджені компенсаційні тарифи. СОТ так само не вимагає одностороннього відкриття українського ринку, як це зробила Міжвідомча комісія у випадку з Угорщиною і Польщею.
— Киргизький завод з виробництва електричних ламп належить росіянам. Росія нині пропонує Україні синхронізувати вступ до СОТ, зокрема, через створення Єдиного економічного простору. То, може, у цьому є необхідність, і Україна тільки виграє від такого політичного союзу?
— В принципі, я не проти того, аби синхронізувати вступ нашої країни до СОТ з Росією. Але як ми можемо синхронізувати свої дії з країною, де газ, наприклад, є втричі дешевшим, ніж в Україні? Погляньмо на нинішню ситуацію на ринку електричних ламп. Головні російські конкуренти нашого підприємства купують газ по 20—25 доларів за 1000 кубометрів, тоді як нашому підприємству газ обходиться в 65—70 доларів. Вартість споживання електроенергії для російських підприємств становить 1,6—2 центи за кВт·год, а «Іскра» платить за неї 4 центи.
Тема енергоносіїв — це камінь спотикання у переговорах Росії з СОТ. Ми повинні або вступити до цієї організації, і тоді всі інші її члени вимагатимуть захисту українського ринку від енергомісткої російської продукції, або чекати, поки сама Росія не підвищить ціни на таку продукцію. В рамках Єдиного економічного простору Росія не готова встановити нижчі ціни на свої енергоносії для України.
Сьогодні цілком зрозуміло, що отримує Україна від членства у СОТ. Це — сприятливіші умови доступу на ринки 145 країн світу, можливість використовувати механізм СОТ для врегулювання торговельних суперечок, участь у виробленні нових правил міжнародної торгівлі. А от чого ми точно не отримаємо від вступу до Єдиного економічного простору — це нижчих цін на енергоносії. За таких умов, Єдиний економічний простір є вигідним лише для Росії: для дешевих російських товарів будуть відкриті ринки інших країн—членів ЄЕП.
— Один із головних ваших конкурентів — Брестський електроламповий завод — розташований у вільній економічній зоні. Завдяки цьому він не сплачує мита на імпорт обладнання та комплектуючих, а загальне податкове навантаження на нього знаходиться на рівні 60% від звичайного. Чому ви не просите зареєструвати ВАТ «Іскра» в одній з українських ВЕЗ чи територій пріоритетного розвитку?
— Пільги — це не розв’язання проблеми. Ну не можуть усі українські підприємства, які мають іноземних конкурентів, реєструватися у вільних економічних зонах і отримувати допомогу від уряду. А от що достеменно треба зробити — так це зменшити податкове навантаження на українських виробників. Податкова реформа вже почалася, але зменшення податку на прибуток фізичних осіб — лише перший крок. Адже залишається надмірне навантаження на фонд заробітної плати підприємств. Тому майже половину фонду заробітної плати підприємство сплачує у вигляді соціальних зборів.
У здійсненні податкової реформи уряд не може зупинятися на півдорозі. Я вважаю, що Віктор Янукович має довести розпочату реформу до кінця, як би її не критикували. Від тих підприємств, що сумлінно платять податки, в 2004 році країна отримає менше податкових надходжень. Питання в тому, чи отримає держава гроші від тих, хто сьогодні податків не сплачує.
Податкову реформу необхідно здійснювати швидко, комплексно і в цьому році. Інакше зменшення податкових надходжень на початку наступного може призвести до того, що ідею такого реформування буде дискредитовано. А якщо це станеться, то вірогідним буде чергове збільшення податків, тиск на підприємства з боку перевіряючих тощо. На шляху податкової реформи напівзаходи лише нашкодять сумлінним підприємствам.
— Ваше підприємство знаходиться у жорстких конкурентних відносинах з польськими та угорськими виробниками. Польща та Угорщина вже є членами Європейського Союзу. Як розширення ЄС вплине на українську промисловість?
— Сьогодні в країні фактично існує дві економіки. Одна — рентабельна і конкурентоспроможна, інша — збиткова і така, що конкуренції не витримує. За своїм обсягом ці економіки приблизно однакові. Але в них — різні інтереси. Якась із цих економік і визначить подальшу долю країни.
З огляду на такий поділ, для частини українських підприємств розширення Європейського Союзу є вигідним, для інших — ні. Невигідне воно передусім для тих, чия продукція не відповідає європейським стандартам. А для таких, як ВАТ «Іскра», розширення ЄС матиме позитивні наслідки. По-перше, для нас воно знімає проблему сертифікації продукції в кожній європейській країні окремо. По-друге, завдяки розширенню ЄС наше підприємство отримає більший ринок збуту.