«Погода» на колегії головного управління промисловості Дніпропетровської облдержадміністрації точнісінько нагадувала ту, що за вікном: гримів грім, спалахували блискавки. Заступник губернатора Володимир Мелещик і начальники управлінь ГМК (гірничо-металургійного комплексу) й машинобудування разом із першим заступником територіального управління Держнагляду з охорони праці по Дніпропетровській області Віктором Огородніковим «вишиковували» директорський корпус базових промислових галузей. І справедливо.
З’ясувалося, попри дедалі зростаючий порівняно з першим півріччям минулого року обсяг випуску труб (на 14%), збільшення видобутку залізної руди (на 10%) та інші досягнення, виробництво коксу скоротилося майже на 6, а видобуток марганцю — на 13%. Крім того, констатував із гіркотою Володимир Мелещик, 14 провідних підприємств гірничо-металургійного комплексу є екологічно небезпечними об’єктами.
Попри те, що більшість підприємств гірничо-металургійної галузі перебувають на підйомі (збільшення виробництва товарної продукції в середньому становить 7,3%), Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК знизили обсяги виробництва й зазнали збитків в розмірі 18 і 12 мільйонів гривень відповідно. Але й ті, хто наростив обсяги виробництва, зокрема Новомосковський і Дніпровський трубні заводи, Інгулецький ГМК (123,7%) і ДМК ім.Дзержинського (111,6%), прибутку не мають.
Загальна картина вимальовується така: обсяги випуску продукції збільшуються, але прибуток скорочується.
«Навчилися його ховати завдяки «діркам» у нашому законодавстві», — резюмував Мелещик. Після чого відверто натякнув занадто грамотним директорам на відповідні статті Кримінального кодексу України.
Не менш болюча проблема — травматизм у промисловості. У першому півріччі в Дніпропетровській області на виробництві загинуло 50 чоловік, тридцять із котрих працювали в базових галузях промисловості. Сумний лідер тут — вугільна галузь, де за перші шість місяців загинули шестеро (за аналогічний період минулого року — четверо). У металургійній галузі мали місце вісім нещасних випадків із смертельним фіналом. На хімічному виробництві смертність із нуля торік піднялася до двох загиблих. Аналогічна ситуація й в енергетиці.
Зростає травматизм — 907 випадків, із яких 762 припадає знов-таки на гірничо-металургійну галузь. У вугільній галузі, приміром, травми одержали 383 чоловіки проти 373 у першому півріччі минулого року, у гірничорудній — 192 випадки травматизму (170 випадків за такий самий період 2002-го), у металургії — 129 проти 110, у хімічній — 11 нещасних випадків (торік — 6). За перше півріччя в лідери з травматизму вийшли шахта «Благодатна» (50), Криворізький залізорудний комбінат (50) і «Криворіжсталь» (30).
Цифри ці не остаточні, оскільки, як заявив Віктор Огородніков, дані Фонду страхування від нещасних випадків, облстату й Держнагляду з охорони праці не збігаються! Зокрема, про загиблого робітника КГГМК територіальному управлінню Держнагляду з охорони праці своєчасно не повідомили.
Високий рівень виробничого травматизму на базових підприємствах Дніпропетровської області — результат відсутності належного контролю з боку перших керівників над роботою служб охорони праці. Справді, за шість місяців 2003 року територіальне управління Держнагляду з охорони праці виявило 65883 порушень правил і норм із охорони праці, призупинило роботу 11970 машин, механізмів та устаткування, які становлять загрозу здоров’ю й життю працюючих. За що 3017 працівників підприємств, включаючи 302 перші особи, притягнуто до адміністративної відповідальності. Утім, це мало вплинуло на нинішній стан техніки безпеки й охорони праці...