Жоден рік в Україні не минає без пожеж, пов’язаних зі значними матеріальними збитками. Йдеться не про вигорілі квартири внаслідок п’яного куріння в ліжку чи через раптове загорання телевізора.
У 1996—1999 роках «червоний півень» знищив у нашій країні 239 гектарів зернових культур на корені і поглинув 66,5 тис. тонн грубих кормів. Торік вогонь забрав, на «щастя», лише 0,8 гектара ячменю на Закарпатті. А ось 2001 рік, за небувалого для України врожаю, вже прославився не меншими втратами від пожеж. Ще йдуть жнива, але вісім пожеж у Вінницькій, Луганській, Одеській і Херсонській областях знищили в цілому 168 гектарів зернових на суму 198 тис. гривень. Плюс до всього, згоріло 505 тонн грубих кормів вартістю 83 тис. гривень.
На Дніпропетровщині збіжжя не горіло п’ять років. Та все ж зараз ночами небосхил червоніє практично в усіх районах області. Палять стерню, що категорично забороняється робити влітку. Мало того що вогонь може перекинутися на ще не зібраний сусідній пшеничний лан, — він, на додачу, може підпалити лісопосадку, що росте поблизу.
За словами генерального директора «Дніпропетровськлісу» Василя Клешні, нинішнього року лісові масиви горіли вже 77 разів, вогонь знищив 12 гектарів зелених угідь.
«Прямо страшно дивитися, — каже Василь Клешня, — як під час пожеж вибігають обгорілі зайці, знищуються гнізда куріпок, перепелів, фазанів. Адже гине в основному молодняк, який і врятуватися не в змозі...»
Стурбовані й екологи. За словами заступника начальника держуправління екології і природних ресурсів у Дніпропетровську Алли Пірхи, спалювання соломи на площі 40—50 га завдає атмосфері більшої шкоди, ніж вихлопні гази всіх автомобілів Дніпропетровська протягом півроку. А минулого тижня стерня горіла в десяти районах області...
Так чи так, але пожежі Дніпропетровщину не обійшли. З початку нинішнього року вогонь спалахував 362 рази, а збитки становлять 353 тис. гривень. Основні причини пожеж звичайні — несправність збиральної й автотранспортної техніки, порушення правил пожежної безпеки.
У перший рік нового тисячоліття на поля області вийшло понад 2 тис. комбайнів, 4 тис. тракторів, 3 тис. машин і... 161 інспектор Державної пожежної охорони. Вони й визначили, що техніка забезпечена вогнегасниками лише на 60%. А в Апостолівському, Покровському та ще чотирьох районах— менш ніж на 50%. Що ж до іскрогасників, то кожна друга автотракторна одиниця їх не має. Тож було вжито крутих заходів. До адмінвідповідальності притягли 579 керівників господарств, орендарів і фермерів. За нехтування належними заходами протипожежної безпеки припинено діяльність 170 хлібоприймальних пунктів і зернотоків.
Треба було затуляти вуха, щоб не чути брутальної лайки «людини від плуга», коли пожежний інспектор забороняв експлуатацію лише одного з 1400 «арештованих» агрегатів. Справді, чим гасити в 30-градусну спеку наслідки роботи трактора, що іскрить, як бенгальський вогонь? До того ж після розпаювання колгоспних земель й утворення безлічі орендних, фермерських і приватних сільгосппідприємств дуже гостро постала проблема: хто і чим протистоятиме вогню? Будь-який екс-колгоспник посилається на економічні труднощі. Так, далеко не кожен орендар чи фермер може придбати пожежну машину. Навіть звичайна причепна цистерна з водою коштує 18—20 тис. гривень.
З 225 «пожежок», що дихають на ладан, 34 — несправні, на 77 не організовано цілодобових чергувань. Не дай Боже, станеться пожежа в полі, — гонка на дистанцію 30—40 кілометрів пожежних із райцентру закінчиться лише констатацією збитків.