UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЗМІ про протести в Китаї: Найбільший виклик для Компартії з часів подій на площі Тяньаньмень

Оглядачі вважають, що навіть якщо китайська влада не застосує силу проти учасників протестів, цей епізод все одно позбавить блиску початок третього терміну Сі Цзіньпіна.

В понеділок лідер Китаю Сі Цзіньпін зіштовхнувся з безпрецедентною хвилею непокори після того, як у вихідні тисячі людей вийшли на протести в містах на всій території країни. Вони невдоволені стратегією нульової терпимості до COVID-19. І частина учасників протестів відкрито вимагають скасувати її.

Про це пише CNN нагадуючи, що протести в Китаї почалися після того, як в минулий четвер під час пожежі в місті Урумчі загинули 10 людей. Цей випадок став каталізатором для спалаху громадського роздратування політикою щодо боротьби з коронавірусом. Тому що в інтернеті з’явилися відео, які можуть означати, що саме жорсткі заходи локдауну завадили пожежникам врятувати жертв пожежі. CNN пише, що від Шанхаю до Пекіна люди вийшли на вулиці, щоб «вшанувати загиблих в Урумчі, висловитися проти політики «нульової терпимості» до COVID-19, а також вимагати свободи і демократії».

В студмістечках десятків університетів студенти вийшли на протест з транспарантами в руках. У багатьох регіонах Китаю жителі закритих на карантин районів зламали загородження і вийшли на вулиці після того, в п’ятницю в Урумчі почалася акція проти «локдауну».

«Такі поширені сцени злості і непокори, деякі з яких продовжились і в понеділок зранку, - велика рідкість в Китаї, де правляча Комуністична партія безжально придушує всі прояви незгоди. Але за три роки пандемії багато людей почуваються на межі через те, що уряд постійно запроваджує локдауни, карантини і проводить масові тестування на COVID, водночас посилюючи цензуру і скорочуючи особисті свободи», - пише CNN.

Китайські фондові біржі і юань трохи просіли під час торгів сьогодні через страх перед потенційною реакцією уряду на протести. 

Читайте також: У Шанхаї обмежили пересування містом після хвилі антиковідних протестів

Сінгапурська газета The Straits Times називає протести в китайських містах «безпрецедентним проявом непокори» за весь час правління Сі Цзіньпіна, який впродовж останнього десятиліття боровся з дисидентами і збудував високотехнологічну систему стеження. Видання пише, що сьогодні в Шанхаї поліція обгородила центр міста, щоб туди не міг прийти натовп. На вулицях побільшало поліцейських патрулів. Крамницям і кафе в Шанхаї наказали зачинитися.

«В неділю люди вийшли на вулиці у кількох великих містах по всьому Китаї з закликом покінчити з локдаунами і забезпечити більшу політичну свободу. І це найбільша хвиля протестів, якої не бачили з 1989 року, коли були придушені продемократичні мітинги», - пише сінгапурське видання.

The Straits Times зауважує, китайські цензори прочісують соціальні мережі в пошуках будь-яких новин про мітинги. У WeChat деякі відео зі студентських протестів були видалені. Замість них з’явилося повідомлення про те, що відео були видалені «через неприйнятний або конфіденційний вміст». У соціальній мережі Weibo став поширений хештег #A4. Йдеться про аркуші паперу такого формату, з якими деякі учасники протестів вийшли на вулиці, щоб висловитися проти цензури. Аркуш A4 став символом. Однак, навіть за цим хештегом деякі відео зникли з мережі.

Der Spiegel також пише про те, як саме китайська цензура намагається боротися з інформацією про протести. Німецьке видання пише про «потоп еротичного спаму» в соціальних мережах. Китайські користувачі Twitter замість повідомлень, які стосуються подій в країні, бачать рекламу ескорт-послуг. При чому такий спам розміщують сторінки, які до цього нічого не публікували багато місяців чи й навіть років.

«Колишній працівник Twitter сказав, що сторінки, пов’язані з китайським урядом, часто використовували таку технологію і в минулому. Однак, раніше ця стратегія була націлена відволікти увагу окремих користувачів або невеликої групи людей, яких позначили в рекламі ескорт-послуг», - пише Der Spiegel.

Китайський експерт, який працює на уряд США, пояснив, що спам-стратегія передбачає, що повідомлення про протести і порнографію потрібно змішати в пропорції 50 на 50. Але йдеться про контент китайською мовою. Ті користувачі, які шукають в Twitter повідомлення англійською мовою, бачать здебільшого контент про протести.

Видання Bloomberg називає нинішні події в Китаї найбільшим викликом для правління Комуністичної партії Китаю з часів подій на площі Тяньаньмень більш ніж 30 років тому. І реакція Сі Цзіньпіна може стати таким же переломним моментом для майбутнього країни. Видання зауважує, що лідер Китаю постав перед найбільшою політичною дилемою за 10 років свого правління. З одного боку, якщо він швидко відмовиться від політики «нульової терпимості до COVID-19», зросте кількість смертей від хвороби. І це підірве його спроби виставити реакцію Китаю на пандемію кращою від підходів Заходу. З іншого боку, якщо Сі Цзіньпін придушить демонстрантів, це може підвищити симпатії в суспільстві до них.

«Що б не сталося, це позбавить блиску початок третього терміну Сі Цзіньпіна. Якщо він буде жорстким і застосує грубу силу, а це не спрацює, він буде здаватися ненадійним. Це підірве довіру до нього і партії. А економіка при цьому буде страждати», - сказав колишній британський дипломат в Китаї і науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Чарльз Партон.

Читайте також: Сі Цзіньпін: Безпека Китаю стає все більш нестабільною

Bloomberg пише, що Компартія не мала справу з настільки масовою публічною критикою з часів відправки армії для придушення студентських протестів на площі Тяньаньмень в 1989 році.

«Тоді, як і зараз, багато демонстрантів були 20-30-річними людьми. Нинішнє покоління було надто молодим, щоб стати свідком китайських економічних перетворень у 1980-1990-х роках», - пише видання, додаючи, що ніхто не очікує, що Сі Цзіньпін піде у відставку через протести. Однак, початок третього терміну нова криза йому зіпсує.

Bloomberg зауважує, що поки не має жодних ознак того, що влада Китаю збирається силою придушити протести. Втім, пам’ять про танки на площі Тяньаньмень і розгін людей в Гонконгу нависає над нинішніми подіями.

«Поки що схоже, що китайська влада вирішила дозволити учасникам протестів випустити пару свого невдоволення, водночас використовуючи контроль над інтернетом, щоб ускладнити організацію протестів», - пише видання.

Видання New York Times пише, що китайський уряд сьогодні звинуватив «сили зі зловісними мотивами» в спробах пов’язати смерть людей в Урумчі з жорсткими заходами боротьби з COVID-19.

«На початку пандемії китайський підхід хвалили. І немає жодного сумніву, що він допоміг врятувати життя. Але тепер він здається все більш застарілим. Через майже три роки після появи коронавірусу контраст між Китаєм і рештою світу стає все більш разючим», - пише видання, нагадуючи, що просто зараз в Катарі проводиться Чемпіонат світу з футболу без будь-яких особливих обмежень, в той час як в Китаї зростає кількість заражених і запроваджуються локдауни.

Гонконзька газета South China Morning Post пов’язує нові спалахи зараження в Китаї зі штамом «омікрон». Видання поцікавилося в експертів, як країна могла б позбутися стратегії боротьби з пандемією, яка викликала хвилю невдоволення. Голова відділення епідеміології і біостатистики в Гонконгському університеті професор Бенджамін Коулінг вважає, що продовжувати політику «нульової терпимості до COVID-19» просто неможливо. Тому що зі зростанням кількості випадків зараження вона буде вимагати ще більш жорстких заходів, ще триваліших локдаунів і масового тестування. Враховуючи втому населення від таких методів, а також економічні наслідки, Китаю просто доведеться відмовитися від такої політики.

На думку Коулінга, потрібно скасувати масові ПЦР-тести, використовуючи ресурси на щось інше. Адже масове тестування не допомагає пом’якшити ситуацію. Натомість краще проводити швидкі тести, щоб більш ефективно і своєчасно діагностувати м’які випадки зараження. Також експерт радить Пекіну проводити масові щеплення від коронавірусу. Лише 5% смертей від COVID-19 у Шанхаї - це люди, які були вакциновані цього року. На думку Коулінга, потрібні бустерні дози, щоб можна було відмовитися від надто жорстких карантинів.