"5 канал", який належить президентові Петру Порошенку, платить зарплату співробітникам з нелегальних кас для ухилення від сплати податків, пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).
"50% української економіки зараз перебувають в тіні", - так український прем'єр Володимир Гройсман заявив про ситуацію в країні ще в жовтні. Його тверезий висновок дуже засмучує, адже Євромайдан відбувся, проте через та сьогодні "тіньова економіка" олігархів "процвітає". Як і раніше, кожен другий українець отримує гроші "в конверті". Керівник платить своїм працівникам за допомогою непрозорої схеми виплат - пачки грошей перев'язані гумкою, все відбувається без відомості і без підпису, а банкомати видають готівку з непрозорих рахунків в обхід міністерства фінансів - таким чином, йдучи від податків. "У той же час у другій найбіднішій країні в Європі навіть немає достатньо грошей на чоботи і бронежилети для солдатів, що захищають країну від російської агресії", - йдеться в статті.
Автор статті нарікає, що прем'єр не згадав у своєму звіті про дещо: адже президент країни протестував сам проти тіньової економіки. Мультимільйонер Порошенко, який став багатим після розпаду Радянського Союзу, за допомогою банків, автомобільних заводів, верфей та медійних компаній, але перш за все за допомогою своєї шоколадної імперії накопичив багатства в каламутній воді олігархії, нагадує автор. Під час його виборчої кампанії, яка привела його до президентства після революції 2014 року, він виступав з гаслом "Жити по-новому" і обіцяв покінчити з корупцією. Однак, тепер з'являється все більше доказів того, що приватна телекомпанія "П'ятий канал", що належить українському президенту, платить "сірі зарплати" своїм співробітникам.
Два колишні члени редакції телеканалу Христина Бондаренко і Роман Сухан ще в наприкінці 2015 року виступили з подібними звинуваченнями, а Бондаренко повторила їх в жовтні. Газета (Frankfurter Allgemeine) взялася розслідувати ці заяви, встановила контакт в цілому з десятьма нинішніми і колишніми співробітниками "5 каналу". Троє з них відмовилися говорити, але семеро підтвердили висловлені звинувачення. І ніхто з них не заперечував наявності подібної практики. Двоє з семи чоловік заявили про свою готовність для підтвердження сказаного назвати свої імена, тоді як п'ять осіб попросили про анонімність.
Спочатку процитовані в пресі свідки, Христина Бондаренко і Роман Сухан, однаково описали систему виплат на президентському телеканалі. За їх словами, співробітники "5 каналу" отримують дві банківські картки. "Одна використовується для отримання офіційної заробітної плати, але вона мінімальна - сказала Бондаренко в інтерв'ю газеті Kyiv Post. Друга, за її словами, карта використовується для отримання" сірої "зарплати. Обидві карти випущені Міжнародним Інвестбанком (International Invest Bank), який, за її словами, частково знаходиться у власності українського президента.
У наприкінці 2015 року Сухан розповів про це в Facebook, а також в бесіді з кореспондентом Deutsche Welle.
Бондаренко і Сухан відмовилися відповісти на додаткові питання. Однак ще дві жінки, які працювали раніше редакторами, підтвердили ці дані в бесіді з кореспондентом газети Frankfurter Allgemeine. Ксенія Новікова в період з 2007 року по жовтень 2015 року працювала на телеканалі Порошенко. "Приблизно третина моєї зарплати мені перераховувалася на початку місяця на банківську карту. Це була моя офіційна зарплата. Решту грошей приходили в кінці місяця на другу карту". Вона не змогла з'ясувати, звідки переводилися ці суми, оскільки у неї не було доступу до рахунку, пов'язаного з другої картою. Новикова також повідомила про те, що до введення цієї системи кілька років тому телеканал виплачував їй і іншим редакторам зарплату просто і в класичному вигляді - "в конверті". "Ми ніколи не розписувалися за отримання грошей". Крім того, за дуже рідкісними винятками, вона "ніколи не підписувала ніяких паперів або рахунків". Пізніше замість готівки стали використовуватися дві банківські картки.
Оксана Гриценко, яка працювала на "5 каналі" до 2010 року, підтверджує це. "Я в той час отримувала конверти з готівкою від декількох людей, - каже вона. - Невелику частину моєї зарплати мені перераховували на кредитну карту, а решту я отримувала в конверті".
П'ять колишніх і нинішніх членів редакції каналу, які розповіли про свій досвід газеті на умовах анонімності, підтверджують ці дані. Одне джерело показав кореспонденту цієї газети фотографію сумнівною карти, випущеної Міжнародним Інвестбанком. "Те, що повідомила пресі Христина Бондаренко, відповідає дійсності", - сказав один чоловік, який і зараз працює на цьому телеканалі.
Одне з джерел розповіло про те, як виплачувалися готівку до введення системи з двома картками. Коли була введена система з двома картами, то тоді на одну карту стали переводити офіційну зарплату в розмірі встановленої законом мінімальної оплати (сьогодні це приблизно 50 євро на місяць), а на другу іноді навіть в десять разів більше, повідомив це джерело.
Потоки чорної готівки подібного роду і складають ті "50%", які в жовтні приписав тіньовій економіці прем'єр-міністр Гройсман (він вже давно входить до числа наближених Порошенко). Директор київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський пояснив, що роботодавець не повинен в такому випадку платити державі податки на зарплату, соціальні відрахування і недавно введений податок на війну. Тому, за його словами, часто відбувається так, що співробітники українських фірм, шахтарі і журналісти офіційно отримують лише мінімальну зарплату.
Добавка, отримана в результаті невиплаченого прибуткового податку (18%), військового податку (2%) і соціальних відрахувань (залежить від доходу платника) цілком може досягати 40%, зазначив він.
Вишлінський повідомив, що в Україні існує можливість в рамках встановленої граничної суми переводити готівку на будь-які рахунки. Інша можливість пов'язана з використанням сумнівних посередницьких фірм. Їх власники отримують від роботодавця, який бажає обійти закон, велику суму грошей - наприклад, за фіктивні консультаційні послуги, - а потім вони вже як приватні особи переводять гроші в вигляді "чорної готівки" співробітникам. І цей спосіб українська банківська система, практично, не може перевірити, якщо сума не перевищує певну величину.
Подібний метод дозволяє фірмі посередника використовувати існуючі в законодавстві лазівки для дрібних підприємців і заплатити всього 5%, тобто на 35% менше, ніж роботодавець повинен перерахувати державі за своїх співробітників у вигляді податків і соціальних відрахувань. Одержувач чорної готівки, тобто співробітник підприємства, при цьому не знає, звідки приходять гроші на його рахунок, оскільки в більшості українських банків можна здійснити переказ без вказівки джерела.
Розслідування в Україні в зв'язку з такими схемами проводяться рідко, йдеться в статті, нібито це відбувається тому, що майже всі медійні холдинги в країні знаходяться в руках олігархів, що володіють хорошими зв'язками. Роботодавці, по-перше, економлять таким чином кошти, а, по-друге, вони можуть чинити тиск на своїх співробітників за допомогою довільного скорочення "чорної" суми.
Такий тиск могло існувати і на "5 каналі". Так чи інакше, Христина Бондаренко розповіла про те, що її за нібито скоєні їй службові помилки карали "грошовим штрафом". Оскільки утримання грошей вироблялося з чорних рахунків, захищатися від цього вона не могла.
Анонімні співрозмовники, які спілкувалися з кореспондентами, підтверджують наявність системи внутрішніх штрафів на телеканалі і доводять це з допомогою скріншотів розмов з начальниками, під час яких використовувалися електронні комунікаційні платформи. Їх деталі поки не можуть бути розголошені в цілях захисту джерел інформації. Однак з їхніх розповідей випливає, що передбачувані штрафи рідко використовувалися для того, щоб забезпечити проведення певної політичної лінії. Більшою мірою вони були просто дисциплінарними заходами, що застосовувалися в разі недбалості, непунктуальність та інших подібного роду проступків. Один співробітник, як повідомляють джерела, був оштрафований за те, що він не хотів працювати під час відпустки, а іншим разом за те, що не відповідав на службові дзвінки.
Вже протягом деякого часу відзначається наявність опору тому, що Ксенія Новікова називає "аморальною системою". Багато співрозмовників повідомляють про те, що вони і їхні колеги всередині редакції постійно виступають з протестами, проте начальники кажуть їм - якщо зробити їх заробітні плати "чистими", то тоді і їх суми скоротяться. Вони також говорили, що на ринку існує достатня кількість талановитих студентів, готових працювати "за сотню доларів" на місяць. А коли співробітники питали, як пояснити чорний нал фінансовому відомству, вони відповідали так: потрібно просто сказати, що гроші надійшли "від родича, від якого-небудь дядька".
Електронна версія розмови, що мав місце 24 лютого 2015 року, ілюструє невдоволення з приводу існуючих умов. У його початку фігурує спрямоване "зверху" циркулярний лист, в якому йдеться про те, що "правила телеканалу" та "вимоги законодавства" все хащі ігноруються співробітниками, і тому "бухгалтерія" тепер буде "іншим чином забезпечувати дотримання існуючих правил".
Відповідь одного співробітника редакції: "О, вимоги законодавства! До їх числа належить і біла зарплата". Ще один співробітник погоджується з цим і додає: "Кнут, батіг і ніяких пряників. А чи може бухгалтерія також грунтовно показати, що робиться для того, щоб ми могли отримувати чисту зарплату?"
Автор задається питанням, що було відомо про все це президенту України? Два співрозмовника з телеканалу заявили про те, що головний редактор Володимир Мжельський в розмові з ними безпосередньо посилався на Порошенко для того, щоб виправдати існуючу систему. Колись на вимоги групи співробітників щодо необхідності прямої розмови "з власником" про "чистих зарплатах" він відповів так: "А навіщо? Він і так все знає". В іншому випадку, коли Мжельская знову поставили запитання про законних зарплатах, він зауважив: "Це можливо. Я з ним про це говорив", і коли він сказав "з ним", він вказав пальцем "наверх".
Адміністрація президента Порошенко відреагувала на список питань газети Frankfurter Allgemeine: у цій справі тільки сам "5 канал" може висловити свою позицію. Його представники по роботі з пресою, а також головний редактор Мжельський взагалі не відповіли газеті Frankfurter Allgemeine на відповідне прохання.