Коли в минулому місяці формальний процес мирного врегулювання війни в Україні зайшов у глухий кут, а дата проведення зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" ще не визначена, український президент Володимир Зеленський почав вимагати особистої зустрічі з главою РФ Володимиром Путіним, пише автор статті журналіст Ендрю Крамер для американської газети The New York Times.
Як зазначає газета, США не беруть прямої участі в переговорах, за якими спостерігають Франція і Німеччина. Але раніше Зеленський наполягав на більш активної ролі Америки, частково домагаючись зустрічі з президентом Трампом у Білому домі.
Як вказує Креймер, зусилля українського президента виявилися схожими з проханням про політичну послугу в обмін на зустріч у Білому домі. "В проханні, яка зараз грає центральну роль у процедурі імпічменту в Палаті представників Конгресу", - пояснює журналіст.
У вівторок, 12 листопада, колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що в кінці жовтня, з огляду на затримку переговорів, Зеленський запропонував особисту зустріч з главою Кремля.
Назарбаєв, який діє як посередник, зазначив, що передав пропозицію Путіна. Оголошуючи про пропозицію, Назарбаєв також підсумував, що переговори щодо врегулювання війни на Сході України знаходяться у глухому куті.
На думку більшості аналітиків, РФ, яка озброює і підтримує сепаратистів-бунтівників, контролюючих частини Східної України, хоче змін внутрішньої політичної системи України, які б дали Москві можливість більш активно брати участь у її справах.
За словами автора, реакція Кремля у вівторок, 12 листопада, була прохолодною. Під час телефонної конференції з репортерами прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що російський лідер не погодиться відразу ж на такий формат переговорів. Як зазначив він, Путін не буде проводити "зустріч заради зустрічі".
"Росія роками заперечувала причетність до війни, кажучи, що її солдати на Україні перебувають у відпустці або так чи інакше не на військовій службі", - йдеться в статті.
Зеленський дав передвиборчу обіцянку провести переговори про завершення війни. Однією з тактик, - вважає видання, - була спроба залучити Росію до переговорів, що означало б те, що Кремль є однією зі сторін конфлікту. Переговори один на один з Путіним просигналізували про те, що Росія відіграє роль у війні.
На думку автора The New York Times, Кремль затягував переговори, очолювані Францією і Німеччиною, вимагаючи ще більше поступок. Зеленський погодився на схвалену Росією політичну формулу врегулювання і вивів війська з фронту в деяких точках - в деяких випадках відводячи сили під вогнем, а раніше він говорив, що не буде цього робити.
"Він продовжує піднімати ціну, тому що бачить зацікавленість Зеленського. У ціни, яку готовий заплатити Зеленський, є свої межі" , - говорить про Путіна Джон Гербст, колишній посол США на Україні.
Гербст зазначає, що один з таких меж - внутрішня опозиція. Поступки обурюють українських націоналістів, які зневажливо називають його політику капітуляцією.
Деякі росіяни вважають поступки проявом слабкості українського президента, чиї надії на американську підтримку випарувалися.
"Путін не говорить прямо, що Україні доведеться вести переговори тому, що вона втратила підтримку Заходу. Але він міг би так сказати", - зазначив у телефонному інтерв'ю Костянтин Гаазе, викладач політології в Московської вищої школи соціальних та економічних наук.