Два роки тому невдачі попередників дозволили колишньому коміку Володимиру Зеленському набрати майже 75% голосів та здобути перемогу на президентських виборах. В Україні, де в політиці протягом тривалого часу домінували олігархи, що розглядали владу як засіб для отримання особистої вигоди, перемога людини, єдиною перевагою якої була популярність, здавалася майже неможливою, пише The Economist.
Він пообіцяв переглянути політичну систему країни. Зеленський прийшов на посаду не маючи політичного досвіду або навіть послідовного плану. Його президентство було насиченим подіями, але реформи йшли повільно і результати наразі неоднозначні.
Поки що занепокоєння про те, що Зеленським будуть маніпулювати такі олігархи, як Ігор Коломойський, не підтверджені. Зеленський дотримувався червоних ліній під час переговорів щодо майбутнього Донбасу, який у 2014 році був втягнутий у війну і намагався зберігати спокій, коли нещодавно Москва згрупувала війська поблизу українського кордону.
Зеленський почав кампанію проти політика і друга російського президента Володимира Путіна - Віктора Медведчука. Медведчук зараз перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у державній зраді. Його активи заморожені, а телевізійні канали заблоковані. Медведчук заперечує будь-які протиправні дії. Тим часом Путін пообіцяв «оперативно і належним чином» відреагувати на арешт.
Попри те, що найгірші очікування щодо Зеленського не здійснились, те ж саме стосується і сподівань на те, що він залучить команду професійних реформаторів, які матимуть чіткий план та можливості його реалізувати. Система правосуддя в країні залишається недостатньо реформованою, а верховенство закону знаходиться під питанням.
Після кампанії проти Медведчука Зеленський запропонував новий закон про боротьбу з олігархами. Він хоче створити легальне тлумачення поняття «олігарх» - той, хто має великий бізнес, фінансує політичну партію та контролює великі медіа-канали. Закон повинен допомогти створити реєстр олігархів, який зробить їх токсичними для інвесторів та знизить вартість їхніх активів.
Більшість українців погодяться з тим, що олігархи мають потужний вплив на країну. Вони, як правило, використовували свої статки для захоплення контролю над державою, укладаючи угоди щодо ресурсів держави, які приносять користь їм, а не платникам податків. Однак критики Зеленського стурбовані, що він просто веде кампанію проти окремих магнатів, а не відкриває економіку для справжньої конкуренції.
У Зеленського наразі немає очевидних суперників, і, схоже, його це влаштовує. Кажуть, що ним більше рухає марнославство, а не жадібність. Він намагається «нокаутувати» ще одного відомого політика, колишнього боксера Віталія Кличка, який наразі є мером Києва. Зеленський підозрює адміністрацію Кличка у корупції. Тим часом Кличко каже, що він «все ще міцно тримається на ногах».
«Я незалежний політичний гравець, який має успіх. Я будую власну партію напередодні наступних парламентських виборів», - заявив Кличко.
Опоненти Зеленського бачать у його діях натяки на авторитаризм. Проте Україна – це не Росія, тому авторитарна влада тут не спрацює.
Зіштовхнувшись із загрозою, українські олігархи можуть об’єднатися, ускладнивши життя Зеленському і зробивши так, щоб йому ніколи не було комфортно в президентському кабінеті. Але це не дуже хороша новина для країни, яка гостро потребує реформ.
Зеленський перетворив своє президентство на «квест»: він увірвався у закриту політичну систему. Підтримка людей його підбадьорила. Кампанія Зеленського проти олігархів має популярність серед українців, так само як і його відмова йти на поступки перед Кремлем. Він досі один із найпопулярніших політиків в країні.
З настанням літа, попри COVID-19 та затяжну війну на сході, в Києві панує оптимістична атмосфера. «Людям все ще подобається Зеленський, а точніше його персонаж», - говорить головний редактор газети «Дзеркало тижня» Юлія Мостова в коментарі журналу The Economist.
Президент України Володимир Зеленський у середу, 2 червня, вніс до парламенту проєкт закону №5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».
З проєктом закону ZN.UA ознайомило читачів 27 травня, у статті Юлії Самаєвої «Законопроект «Про олігархів»: основні положення vs головні очікування».
Вранці 3 червня текст законопроєкту з'явився на сайті парламенту. Підсумковий варіант свідчить про те, що Офіс президента України хоча б частково дослухався до рекомендацій ZN.UA і думки західних партнерів України.