Впродовж останнього місяця Кремль пожвавив війну проти України, яка до цього була поставлена на паузу. У вересні 2015 року, Москва вирішила вторгнутися в Сирію. Тож вона зменшила інтенсивність насильства в 3 і розправлялася з тими бойовиками, які відмовлялися дотримуватися цього курсу.
У вересні щодня відбувалося до 80 порушень перемир'я щодня. А згодом їх поменшало до 40. На той момент вже було зрозуміло, що кампанія Москви проти України була неуспішною. Українські війська змогли стабілізувати оборонну лінію. Тож у Росії були підстави поставити цю війну на паузу і почали іншу – в Сирії. Російська сторона сподівалася, що скорочення насильства змусить ЄС ослабити санкції в грудні. Але ці сподівання не виправдалися.
Про це на сторінках Newsweek пише колишній посол США в Україні Джон Гербст. Однак у січні кількість порушень перемир'я зросла до 70. До того ж, за останні шість тижнів російські сили 73 рази застосували заборонену зброю. Українські війська вчинили так лише 12 разів. Міжнародні спостерігачі також повідомили про появу 88 танків неподалік Дебальцевого.
На думку Гебста, рішення Москви посилити агресію на українському сході водночас пов'язане і з війною в Сирії, і з ситуацією в Україні, і зі подіями в Європі. До кінця 2015 року стало очевидним, що операція Кремля в Сирії не дуже успішна. Так, втручання Росії зупинило швидке наближення поразки режиму Башара Асада, який надто швидко втрачав контроль над територіями впродовж перших 8 місяців 2015 року. Однак навіть після втручання Кремля, сирійський президент зміг відновити контроль лише над 0,004% втраченої території Сирії.
Однак в січні Москва змінила тактику і почала здійснювати так звані "килимові бомбардування", від яких гинули багато мирних мешканців. Це змусило сирійців тікати з країни і посилило кризу з біженцями в Європі. Після таких нападів Росії в містах лишалося мало живих людей, тож війська Асада змогли їх захопити. Закріпивши цей прогрес перемир'ям, Москва вирішила підняти ставки у війні проти України.
Зрештою, мета Кремля у цьому конфлікті не змінилася з моменту втечі колишнього президента Віктора Януковича в 2014 році. Якщо Росія не може відновити проросійський уряд в Києві, тоді вона активно буде намагатися дестабілізувати нинішніх прозахідний, зберігаючи контроль над захопленими територіями Донбасу і посилюючи війну там заради дестабілізації сусідньої країни.
Нажаль, реакція Заходу на зростання агресії Путіна в Україні виправдали сподівання Москви. Попри очевидне зростання агресії з боку захоплених територій, міністри закордонних справ Німеччини і Франції прибули в Київ, щоб відчитати українську владу за невиконання Мінських угод. Міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що виконання "мирного плану, підписаного рік тому, завмер через порушення перемир'я обома усіма сторонами. І Київ не зміг прийняти закон про вибори на захоплених територіях".
"Ключ до закінчення війни в Україні лежить у розумінні її причин і природи. Це не громадянська війна. Це навіть не така вже й таємна війна, організована і профінансована Москвою. Оцінка російських військ в Донбасі сягає від кількох сотень до кількох тисяч", - йдеться в статті.
Гербст зауважує, що найважливіше зараз у виконання Мінських угод –це припинити стріляти. З моменту їх підписання 375 солдатів України загинули, а ще 1,5 тисячі були поранені. За цей же період Україна втратила кілька сотень квадратних кілометрів території. Так, Київ взяв на себе зобов'язання ухвалити закон про вибори. Але про які вибори може бути мова, коли територія, на якій вони повинні бути проведені окуповані Росією. Російське важке озброєння лишається в Донбасі і ОБСЄ не може провести його інспекцію.
Тож найкраще, що зараз канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд можуть зробити, - це нарешті помітити зростання насилля і закликати Путіна припинити його. Якщо ж насилля в Донбасі не припиниться, тоді вони повинні продовжити санкції проти Росії на саміті міністрів закордонних справ ЄС в березні. США теж повинні взяти в цьому участь. Президент Барак Обама повинен нарешті наважитися передати України протитанкові засоби до літа, якщо Кремль продовжить свою агресію.
У свою чергу директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер і директор ЦРУ Джон Бреннан під час виступу в Конгресі відзначили, що не бачать ознак відмови Москви від підтримки бойовиків в Донбасі.
При цьому російські окупанти несуть серйозні втрати. За даними української розвідки, 26 лютого під час бойових зіткнень в районі Зайцево загинули 5 військовослужбовців 3 окремої мотострілкової бригади (Горлівка) 1 АК ЗС РФ і 9 отримали поранення.