На наступному тижні віце-президент США Майк Пенс вирушить до столиці Папуа-Нової Гвінеї, де зберуться лідери тихоокеанських країн, щоб представити наступний етап стратегії адміністрації президента Трампа щодо Азії. Його завдання - переконати країни Південно-Східної Азії в тому, що США і їх союзники можуть запропонувати їм кращий варіант, ніж капітулювати перед обличчям китайського економічного панування в регіоні, пише видання The Washington Post.
Після проведення проміжних виборів уряд Трампа в значній мірі зосередився на зовнішній політиці. Президент Трамп відвідає Париж на цих вихідних, а пізніше відправиться в Аргентину на саміт "Великої двадцятки" в кінці листопада. Держсекретар Майк Помпео намагається організувати другу зустріч президента США і лідера Північної Кореї Кім Чен Ином, а Пенс відправляється в азіатське турне, яке завершиться оголошенням Індо-Тихоокеанської стратегії на форумі Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).
Пенс відправляється в азіатське турне вже втретє з моменту вступу на посаду. Він відвідає Японію, Сінгапур та Австралію, а також буде представляти США на саміті АСЕАН й Саміті країн Східної Азії. Ці три конференції щорічно збирають азіатських лідерів. Пенс зустрінеться з лідерами Японії, Південної Кореї, В'єтнаму, Австралії, Малайзії та Нової Зеландії. Його поїздка припадає на вирішальний момент у відносинах США з країнами Південно-Східної Азії і стратегією адміністрації Трампа щодо Китаю.
"Він відправиться в регіон, щоб сказати лідерам, що США та їх партнери роблять дії по всьому регіону, щоб зміцнити ідею вільного і відкритого Азіатсько-Тихоокеанського регіону", - сказав високопоставлений представник адміністрації Трампа.
Пенс не збирається критикувати китайський уряд безпосередньо, як це було під час його недавнього виступу. План полягає в тому, щоб переконати лідерів, що американське бачення регіону краще для цих країн як економічно, так і політично. Питання в тому, чи вважатимуть країни Південно-Східної Азії, що адміністрація Трампа здатна запропонувати реальну альтернативу всеосяжній експансії Китаю. Пекін виділяє мільярди доларів на інфраструктурні проекти в Південно-Східній Азії в рамках ініціативи "Один пояс і один шлях". Досі контрпропозиції Сполучених Штатів були незначні з погляду фактичних ресурсів.
Країни Південно-Східної Азії не хочуть, щоб їх змушували вибирати між Китаєм і Сполученими Штатами. Багато хто з них як і раніше бояться, що Трамп вийде з договору про Транстихоокеанське партнерство. Коли справа доходить до Азії, Трамп більше орієнтується на тарифи, ніж на угоди. Пропонуючи реальну конкуренцію масштабній інвестиційній схемі Пекіна, мова йде не тільки про економіку, особливо у випадку з китайським урядом. Комуністична партія Китаю використовує ці програми для культивування і корумпування регіональних еліт, що потім дасть їм можливість нейтралізувати демократичні інститути і ліберальні норми.
"Готовність Китаю вкладати значні кошти в країни, що розвиваються, незалежно від того, який там уряд, зміцнює позиції неліберальних лідерів. Це також послаблює західні важелі тиску на реформи в області прав людини і верховенства права", - сказав Девід Шуллман, старший радник Міжнародного республіканського інституту.
Іншими словами, економіка стає ключовим полем битви в умовах сильної конкуренції між Китаєм і західними демократіями щодо того, хто буде вирішувати яким буде регіональний і світовий порядок в наступні десятиліття.
Президент США Дональд Трамп виявив бажання закінчити торговельну війну з Китаєм. Він попросив головних секретарів кабінету написати потенційний договір, що буде означати перемир'я в торгових конфліктах. Раніше Трамп стверджував, що Вашингтон переможе у торгових суперечках з Китаєм, що в кінцевому підсумку закінчиться вигідною для США угодою.
З 24 вересня США ввели 10-процентні мита на китайські товари на суму в $ 200 млрд у рік і попередили, що тариф зросте до 25% з 1 січня 2019 року, якщо Пекін не піде на поступки. Одночасно нові мита на американські товари на суму $ 60 млрд почали діяти в Китаї.
Раніше сторони взаємно ввела мита на продукцію вартістю $ 50 млрд.
Торгівельна війна почалася навесні, коли Вашингтон прийняв рішення підвищити мита на алюміній і сталь з ряду країн, в тому числі з Китаю.