У суперечливий грузинський законопроект-кальку з російського закону «про іноагентів» внесено поправки, які дозволяють штрафувати приватних осіб, якщо вони не надають певну інформацію на запит влади, пише Politico.
В останні тижні сотні тисяч людей у Тбілісі виходять на протести проти так званого «російського закону», який вимагає від груп громадянського суспільства, які отримують понад 20 відсотків свого доходу з-за кордону, реєструватися як «організації, що обслуговують інтереси іноземної держави» та надавати інформацію про свою діяльність на запити органів влади.
ЄС вже заявив, що закон є несумісним із європейськими цінностями і унеможливить заявку Грузії стати його членом.
Критики законопроекту, висунутого правлячою партією «Грузинська мрія», побоюються, що його використають, щоб змусити замовкнути неурядові організації та ЗМІ.
Як з’ясувала опозиція, зобов’язання надавати інформацію було таємно поширено і на приватних осіб. Законопроект не визначає, на яких саме, але це можуть бути працівники цільової організації або ті, хто обізнаний про її діяльність.
Відповідно до поправок, ненадання запитуваної інформації може призвести до штрафу в розмірі 5000 ларі (1670 євро).
«Поправки були внесені таємно під час другого пленарного засідання. Під час слухань у комітеті нам не надали змінену версію», – сказала виданню Нона Курдованідзе, голова Асоціації молодих юристів Грузії.
Ба більше, за її словами, штраф потрібно буде сплатити, навіть якщо апеляція все ще розглядається у суді.
Голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі від «Грузинської мрії» заявив, що поправка була озвучена під час другого пленарного засідання, але «неурядові організації були занадто зайняті лементом».
Групи громадянського суспільства Грузії, які виступають проти законопроекту, пообіцяли, що не виконуватимуть його, якщо новий закон набуде чинності. Президент Грузії Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти вето на законопроект, однак воно може бути подолане простою більшістю у парламенті.
Про можливі сценарії розвитку ситуації в цій південнокавказькій країні пише Володимир Кравченко в статті "Куди веде "Грузинська мрія": до Європи чи Росії?".