Корейська будівельна група Booyoung пропонує працівникам бонус у розмірі 75 тисяч доларів за кожну народжену ними дитину, пише Financial Times. Це один із багатьох привабливих стимулів, які пропонуються з боку держави та бізнесу для того, аби подолати демографічну кризу в країні.
«Якщо рівень народжуваності в Кореї залишиться низьким, країна зіткнеться з вимиранням», — заявив минулого місяця голова Booyoung Лі Чжун Кюн своїм працівникам.
Згідно з урядовими даними, загальний коефіцієнт народжуваності в Південній Кореї — середня кількість дітей, яку жінка, як очікується, народить протягом свого життя — впав з 0,78 у 2022 році до 0,72 у 2023 році. Прогнозується, що цього року він впаде до 0,68, що набагато нижче показника 2,1, який, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD), необхідний для забезпечення стабільної чисельності населення.
Напередодні парламентських виборів, що відбудуться наступного місяця, політичні лідери дедалі частіше обіцяють фінансові стимули для майбутніх батьків, причому партії з усього політичного спектру оголошують пропозиції, що варіюються від більш щедрих житлових субсидій і податкових пільг до обов'язкової відпустки по догляду за дитиною для батьків і розширених субсидій для програм заморожування яйцеклітин.
Наслідки кризи вже відчутні. У 2022 році кількість південнокорейських військовослужбовців вперше впала нижче 500 тисяч, університети і школи повідомили про зменшення кількості студентів, а дитячі садки були перетворені на будинки для людей похилого віку. Минулого року в Південній Кореї було продано більше візочків для домашніх тварин, ніж для немовлят.
Економісти відзначають, що Південна Корея стикається з серйозними фінансовими проблемами, оскільки уряд змушений підтримувати населення, яке швидко старіє. За даними Корейського інституту охорони здоров'я та соціальних питань, валовий внутрішній продукт країни у 2050 році буде на 28% нижчим, ніж у 2022 році, оскільки протягом наступних 25 років населення працездатного віку скоротиться майже на 35%.
Частка людей віком 65 років зросте до 25,5% у 2030 році та 46,4% у 2070 році. За даними ОЕСD, 40,4% південнокорейців старших за 65 років вже живуть у відносній бідності, що є найвищим показником у розвиненому світі, а гроші в національному пенсійному фонді країни, за прогнозами, закінчаться трохи більше ніж через 30 років.
Згідно з урядовою статистикою, середньостатистична молода пара в Південній Кореї має сукупні борги в розмірі 124 тисячі доларів. Молоді люди також стикаються зі зростанням вартості приватного навчання на тлі жорсткої конкуренції за обмежену кількість місць в елітних університетах і великих компаніях, а також за житло.
У цьому питанні деякі корейські компанії також активізують зусилля. Деякі з них, схоже, досягли успіху зі своїми стимулами. Гігант роздрібної торгівлі Lotte може похвалитися коефіцієнтом народжуваності серед своїх працівників, що перевищує два. У 2012 році компанія запровадила програми обов'язкових декретних відпусток та відпусток по догляду за дитиною. Працівниці Lotte мають право на два роки декретної відпустки на додаток до трьох місяців гарантованої державою.
Але експерти попереджають, що фінансові стимули не завжди спрацьовують. За даними бюджетного управління південнокорейського парламенту, з 2006 по 2023 рік Південна Корея витратила $270 млрд на різноманітні заходи — від грошових виплат до оплати послуг нянь і лікування безпліддя.
Однак відносно заможні корейці також не мають дітей. Проблема полягає в інтенсивному конкурентному тиску, який відчувають молоді корейські жінки і чоловіки, чи то в освіті, на ринку праці або на ринку житла.
Як кажуть експерти, ці люди виросли, не займаючись нічим, окрім навчання, спостерігаючи за тим, як їхні матері намагаються віддати їх до позашкільних навчальних закладів, а батьки намагаються заробити достатньо грошей. В результаті вони відчувають меншу прив'язаність до поняття сім'ї і не хочуть такого ж життя для себе або своїх дітей.
Багато експертів також вказують на укорінені суспільні погляди, які заважають жінкам будувати кар'єру і одночасно виховувати дітей, відтак вони змушені робити вибір між кар'єрою і народженням дитини.
Російська агресія не тільки спричинила колосальне руйнування інфраструктури та загалом економіки, а й завдала величезних демографічних втрат Україні.
Про це у статті "Народжуваність в Україні: що змінилося і що зміниться після Перемоги" пише директорка Інституту демографічних досліджень імені М.Птухи Елла Лібанова.