UA / RU
Підтримати ZN.ua

Західні ЗМІ назвали Лукашенка новим улюбленцем Китаю серед диктаторів

Усвідомлюючи, що його корисність для Путіна зменшується, і прагнучи похвалитися своєю незалежністю від Росії, Лукашенко знайшов нового покровителя - Китай.

Останнім часом високопоставлені особи в Пекіні вихваляють Олександра Лукашенка - ту саму люду, яку Кондоліза Райс колись прозвала "останнім диктатором Європи", пише оглядач американської The Daily Beast Капіла Коміредді.

Автор пише: "20 років тому Білорусь кипіла від надій і тривог". Ця країна ніколи не знала справжньої національної автономії, і розпад СССР було сприйнято радісними спостерігачами на Заході як "кінець історії". Однак для багатьох білорусів то був початок туманного майбутнього. На перших вільних виборах в історії білоруського народу - в 1994 році - громадяни віддали перевагу Лукашенку.

"Минуло два десятиліття. За цей час у Білорусі більше не бувало виборів без обмежень. Мінськ - це нестерпне видовище запустіння. В сутінках робітники виходять з гігантських будівель радянських часів і зникають в пітьмі. В автобусах і метро - безмовність. Єдині публічні збори, які не розганяють силою, - це довгі черги до пунктів обміну валюти", - йдеться в статті.

Лукашенко править "у стилі свого кумира - Сталіна". "Публічні збори заборонено, пресу цензурують, інтернет відстежують, телефони прослуховують, а можливість заробляти на життя - і взагалі жити - поставлено в залежність від того, чи ти уникаєш політики", - йдеться в статті. За словами автора, Лукашенко впивається титулом диктатора і вже призначив спадкоємця - сина Колю, якому зараз дев'ять років.

Можливо, Брюссель і Вашингтон більше не зможуть стримувати Лукашенка, вважає автор. Спочатку Захід не тиснув на Лукашенка, побоюючись "російської сфери впливу". Автор вважає: "Цей страх завжди був гіпертрофованим". Хоча Білорусь залежить від російської підтримки, щоб утримати на плаву свою економіку, Москва не зуміла, наприклад, переконати Лукашенка визнати Абхазію і Південну Осетію, а "його мінлива поведінка в ситуації з російськими нафтопроводами спонукала Москву шукати альтернативні транзитні коридори".

"Тепер, усвідомлюючи, що його корисність для Володимира Путіна зменшується, і прагнучи похвалитися своєю незалежністю від Росії, Лукашенко знайшов нового покровителя - Китай", - стверджує Комиредди.

Лукашенко вже отримав більшу вигоду з дружби з Пекіном. У 2002 і 2007 році він йшов на поступки, щоб уникнути західних санкцій. Але, коли США ввели санкції у 2011 році, Китай "запропонував не лише мільярд доларів, але і запевнення у "повній підтримці позиції (Лукашенка) з внутрішніх і міжнародних питань", йдеться у статті.

Минулого тижня білорусько-китайські відносини ще більше зміцніли, вважає автор: голова КНР нагородив прем'єр-міністра Білорусі, який прибув з візитом до Пекіна, орденом Дружби. Лукашенко, у свою чергу, пообіцяв Китаю "осередок в Європі".

Хоча до скарбниці Лукашенка течуть китайські гроші, життя простих білорусів залишається важким, продовжує автор статті. "Червоний костел у центрі Мінська, колишній символ білоруського націоналізму, тепер став місцем жалоби", - пише він. Щовечора люди збираються там, аби згадати друзів і рідних, яких було вбито, опинилися за ґратами або зникли безвісти за те, що виступали проти Лукашенка.

Екскурс в історію: Білорусь "була так асимільована Росією", що, коли вона отримала незалежність, жителі й не розуміли, що значить бути "білорусом". Лукашенко придушив у зародку спроби відродити білоруську ідентичність.

"Головний парадокс сучасної Білорусі - перша по-справжньому незалежна білоруська держава в історії процвітає, стираючи відмінні риси білоруської нації", - стверджує автор. Білоруська мова не заохочується, День Незалежності перенесено з річниці декларації незалежності на день звільнення Мінська Радянською армією.

"Критики Лукашенка, особливо на Заході, звинувачують його у спробах "русифікувати" Білорусію. І дійсно, він колись намагався возз'єднати Білорусь із Росією, сподіваючись стати довічним правителем цього союзу", - йдеться у статті. Але після приходу Путіна до влади Лукашенко зосередився на перетворенні Білорусі у свій ідеал. На думку автора, "спектакль, який Лукашенко хотів поставити, провалився, але могутність Лукашенка тільки зростає".

Автор згадує слова поета-дисидента Володимира Некляєва, що повалити Лукашенка можуть тільки жорсткі міжнародні санкції. "Тепер ця можливість відпала, бо авторитарний Китай вирішив підтримати тиранію Лукашенка. У 20-річну річницю першого вільного демократичного волевиявлення білоруси знову стали народом, втраченим для історії", - так завершується стаття. !zn

Читайте також:

Після 20 років при владі Лукашенко вирішив виробити білоруську національну ідею

The Financial Times: Путіну не вистачить грошей на відродження СРСР

Назарбаєв і Лукашенко остудили євразійський запал Путіна

Лукашенко готовий "забрати" у Путіна Калінінградську область і зробити там "квітучий край"