Після теракту у Бостоні експерти провели паралелі з бійнею, влаштованою тулузьким стрільцем, і заговорили про новітні прояви так званого "джихаду бідних", або "джихаду третього покоління". Він став альтернативою глобальним акціям, подібним до 9/11, його досягнення не настільки масштабні за кількістю жертв, проте децентралізованість дій і плекання терористів з асимільованих громадян західного світу вселяє побоювання і вимагає від урядів пошуку нових способів боротьби.
Французький політолог Жиль Кепель одним з перших виявив тривожну схожість між бійнею у Монтобані, влаштованою Мухаммедом Мерою, і бостонським терактом. На сторінках газети Le Monde він припустив, що обидві акції черпають ідеологічну основу у викладеній в інтернет в 2005 році роботі "Заклик до всесвітнього ісламського опору", написаній сирійським ісламістом Абу Муссаб аль-Сурі.
Після терактів 11 вересня 2001 року західні спецслужби надолужили відставання у боротьбі з джихадом, "організованим зверху". В якості альтернативи аль-Сурі пропонує стратегію "джихаду знизу", позбавленого організаційних структур: швидкому тероризму масового знищення, що став неможливим, він протиставляє практично "спонтанні" акції, що здійснюються джихадистами, які прийшли до радикальних поглядів за допомогою обміну відеороликами і самостійно обирають цілі поблизу свого місця проживання.
Практично не ідентифікуються для розвідки, озброєні вибухівкою або першою-ліпшою зброєю, фінансують самі себе за рахунок дрібних крадіжок, вони не зможуть вбити тисячі "невірних", як 11 вересня. Але повторення таких ефектних акцій, зростання їхнього числа та їхнє прославлення в інтернеті, а також їхня непередбачуваність, на думку аль-Сурі, надовго посіють страх у лавах деморалізованого ворога, який активізує свою "ісламофобську" діяльність. У результаті створюється спільнота з віруючих іммігрантів, що все частіше поповнюють лави прихильників джихаду, який знищить західну цивілізацію на її ж території.
Розвідслужби досі не приймали серйозно такий джихад, а "телевізійні експерти з тероризму" свого часу називали Меру "самотнім вовком", демонструючи власне незнання ідеології джихадизму і нерозуміння цього феномена, вважає автор статті Кепель.
При всій нікчемності коштів, наявних у розпорядженні у терористів на кшталт Царнаєвих або Мери, їхні акції вражають масштабом символічного резонансу, доводячи величезну прибутковість терористичних інвестицій, підкреслює автор. Бостонські і тулузькі теракти показали, що їхні автори "дезінтегрувалися" з західного суспільства, відкинувши західні цінності в ім'я фундаментальних ісламістських норм, і через насильство висловлюють свою приналежність до уявної кіберспільноти джихадистів, пише Кепель. Причини вибору на користь джихаду слід шукати у надрах кризи глобалізації та травматизму імміграції, якими скористалася у власних цілях радикальна ісламістська ідеологія, вважає автор. !zn
