Військове вторгнення Росії в Україну суттєво змінило відношення європейських країн до своєї безпеки та обороноздатності. Всього через кілька місяців після початку повномасштабної війни, Фінляндія та Швеція висловили намір стати повноправними членами Північноатлантичного альянсу. Включення цих країн до НАТО суттєво підсилить його обороноздатність. І якщо раніше, політика фінської влади у питаннях захисту та оборони країни виглядала дещо старомодною, наразі ситуація кардинально змінилася, передає Bloomberg.
"У нас є значні оборонні можливості, щоб вести таку ж війну, яка зараз йде в Україні", — заявив в інтерв'ю генерал і головнокомандувач оборони Фінляндії Тімо Ківінен. — "У перерахунку на душу населення у нас, ймовірно, найбільша вогнева міць у Європі".
Слова генерала дійсно відповідають нинішній реальності. На відміну від Франції, Німеччини, Швеції та багатьох інших країн Європи, Фінляндія ніколи не скасовувала призову на військову службу і вразі необхідності може мобілізувати до 280 000 солдатів, з-поміж підготовлених резервістів.
Пам'ятаючи про минуле вторгнення Росії на територію їх країни, Фінляндія, навіть після розпаду Радянського Союзу, не стала ліквідовувати 1343-кілометрову оборонну систему уздовж кордону з РФ. Тоді як інші європейські країни демонтували її, бо вважали що військові конфлікти залишилися далеко позаду.
Фінські офіційні особи відверто зізнаються у розчаруванні стосовно того, що через шість місяців після подання заявки, вони й досі не стали членами НАТО. Перепоною на шляху скандинавських країн до Альянсу на разі є Туреччина та Угорщина, які досі не ратифікували угоду в парламентах.
"Ми вже виконуємо військові критерії для членства, і, дивлячись на наші витрати на оборону, ми відповідаємо й критерію 2% ВВП", — наголосив Ківінен.
Для обороноздатності країни не тільки було накопичена значна кількість важкої техніки, але, з урахуванням особливостей ведення війни в Україні, Фінляндія наразі посилює свою Протиповітряну оборону та збільшує обсяги важкої артилерії.
Зокрема нещодавно зі Сполученими штатами була підписана угода, загальною сумою у 535 мільйонів доларів, на постачання боєприпасів для фінського парку реактивних систем залпового вогню М-270 та поповнення парку 155-міліметрових самохідних гаубиць. Також Держдеп США схвалив продаж ракет класу «повітря-повітря» і «повітря-поверхня» на суму 323 мільйони доларів для використання фінськими винищувачами, заявивши, що країні «не важко включити це обладнання у свої Збройні сили».
"Ці олдскульні можливості артилерії та піхоти виділяють Фінляндію серед союзників по НАТО. Багато країн Європи відмовилися від доктрин територіальної оборони часів холодної війни у 1990-х та на початку 2000-х років. Танки були списані, польові гармати законсервовані, чисельність особового складу та оборонні бюджети урізані. Проте це не стосується Фінляндії" — пише Bloomberg.
"Фінни більш підготовлені, — наголосив генерал Тімо Ківінен, — але це через нашу історію".