Попри тінь Brexit, яка нависла над Європою, дводенний саміт НАТО у Варшаві розглянув дуже щільний порядок денний, який включає в себе численні загрози, перед якими доводиться постати альянсу. Серед них агресивна Росія, розруха в Сирії і джихадистський тероризм. На додачу в Афганістані "Талібан" контролює найбільше територій з 2001 року.
Про це сьогодні пише The Economist, підбиваючи підсумки саміту, який пройшов у минулі вихідні. На саміті була проголошена ціла низка погоджених раніше заходів, націлених на стримування загроз і заспокоєння східних союзників, які схвильовані після анексії Криму і російського вторгнення в Україну. Чотири тисячі солдатів будуть розміщені в Литві, Латвії, Естонії і Польщі. Це стара ідея, запозичена в часів Холодної війни. Такий контингент сил не зможе відбити російська атаку, але зіграє роль "бікфордового шнура", адже всім членам альянсу доведеться негайно вступити у війну.
Однак більш вірогідно, що Росія може спробувати підірвати балтійські уряди "гібридними методами", які вона випробувала на Україні. Це дезінформація, заохочення сепаратистських елементів, кібератаки тощо. Щоб заблокувати такі невійськові методи атаки НАТО і ЄС підписали спільну декларацію про співпрацю, над якою, зокрема, Генеральний секретар Єнс Столтенберг працював кілька останніх місяців. Відносини між організаціями завжди були дратівливими, але тепер їм потрібно "використати всі інструменти, які є в коробці", щоб дати відсіч гібридним загрозам.
Також видання звертає увагу на те, що НАТО на саміті підтвердив свій статус ядерного альянсу і оголосив про початок експлуатації системи ПРО. Росія наполягає, що цей "щит" націлений проти її ядерної зброї, а не проти таких суперечливих країн, як Іран, хоча альянс запевняє якраз у протилежному. Деякі країни-учасниці в цей же час закликають до "конструктивного діалогу" з Росією. Зокрема, ще до саміту міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розкритикував військові навчання НАТО, назвавши їх "бряжчанням зброєю", хоча Росія провела значно більше військових навчань біля кордонів країн-союзників.
Також тривогу викликають Італія, Іспанія і Франція, які втрачають ентузіазм у питанні збереження економічних санкцій ЄС проти Росії, попри те, що порушення перемир'я в Донбасі відбуваються щодня, а ЗСУ повідомляють про все нові втрати. Чиновники НАТО бояться, що Brexit може означати, що сильний прихильник санкцій і велика військова сила залишає союзників в той час, коли членство в ЄС набуло особливо важливого значення. Британській міністр оборони Майкл Фаллон наполягає, що після виходу з ЄС його країна буде ще більше зосереджена на своїй ролі в НАТО. Але удар, якого Brexit завдає по європейській єдності, нашкодить заходу в менш очевидний спосіб.
У свою чергу видання New York Times пише, що Україну на саміті НАТО "поплескали по спині" і дали невеличкі обіцянки, про які Київ говорив з альянсом і раніше. Однак, попри слова підтримки в столиці Польщі, країни-члени впродовж останніх кількох місяців тиснули на Україну, змушуючи її провести вибори в Донбасі і піти на поступки агресивній Москві. А деякі члени Альянсу вимагають повернутися за стіл переговорів з Росією після двох років економічного тиску, хоча Кремль нічого не зробив для деескалації і не відмовився від війни проти України.
Тим часом, Столтенберг допустив надання Україні летального озброєння країнами НАТО. Столтенберг також висловив занепокоєння загостренням ситуації в зоні АТО і в черговий раз закликав сторони до виконання Мінських домовленостей.
Детальніше про значення і ймовірні підсумки саміту НАТО, що проходить у Варшаві з 8 по 9 липня, читайте в статті Володимира Кравченка "Саміт НАТО: східне крило з синьо-жовтою міткою" у "Дзеркалі тижня. України".