Вчені Інституту російської історії РАН обговорили проект єдиного історико-культурного стандарту для шкільних підручників РФ і прийшли до консенсусу щодо більшості важких питань тієї епохи".
Ті події і процеси, щодо яких у науковому середовищі так і не змогли домовитися, хочуть "варіативно" підносити у шкільних підручниках, пише "КоммерсантЪ" з посиланням на заступника директора Інституту російської історії Сергія Журавльова.
За підсумками круглого столу, присвяченого тому, як у шкільних підручниках висвітлювати історію XX століття, склався консенсус щодо Жовтневої революції 1917 року, яку у радянські часи називали "головною подією XX століття".
Тепер пропонується вважати революцією не конкретну подію, а "процес", пояснив Журавльов.
Початком революційного процесу учасники круглого столу вважають "переворот у лютому 1917 року", який поки називається лютневою революцією. Точно так само переворотом слід визначати і Жовтневу революцію. Дату цього перевороту - 25 жовтня - пропонується вважати днем початку громадянської війни. Її завершення і є кінцем революції як процесу.
Склався консенсус щодо сталінських репресій, насамперед репресій 1937-1938 років. Зокрема, всі погодилися, що це не було "спонтанним явищем".
Репресії, за словами Сергія Журавльова, були "правомірні у логіці диктатури пролетаріату, яку встановили у країні більшовики".
Установки, якими у радянські часи виправдовувалися масові репресії ("п'ята колона" при загрозі світової війни), а потім їх засуджували ("перегини" НКВС), тепер визнано неспроможними.
Заради збереження наукового підходу історики також категорично відмовилися від характеристик кшталт "ефективний менеджер" або "кривавий кат".
Про терміни вчені теж посперечалися. Одні пропонували відмовитися від терміна "сталінський соціалізм". Але тоді доведеться відмовлятися і від терміна "десталінізація", який невіддільний від епохи хрущовської відлиги.
Особливим питанням стала Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років, хоча консенсус у цій темі було досягнуто. Близькі вчені до угоди і в оцінці перебудови. Реформи Михайла Горбачова визнано позитивними, але занадто запізнілими.
У цілому ж, як вважає Журавльов, "піку свого СРСР досяг у 60-ті роки минулого століття".
Тому починаючи з 70-х років у курсі історії країни, за його словами, має бути солідна економічна складова. Без цього не будуть зрозумілі ані суть перебудови, ані причини розвалу СРСР, ані суперечності реформ Бориса Єльцина.
Стосовно 90-х років історики не прийшли до загальноприйнятної оцінки.
Але Сергій Журавльов сподівається, консенсус у цьому питанні досяжний, тим більше що обговорювати історико-культурний стандарт будуть ще мінімум півтора місяці (остаточну версію стандарту мають подати президенту Володимиру Путіну 1 листопада).
Якщо ж згоди з цього чи за будь-якого іншого питання не буде, значить, у шкільних підручниках історії потрібно викладати варіативні трактування тих чи інших історичних осіб, подій, процесів.
Найбільше учасників круглого столу здивувало те, що автори історико-культурного стандарту вважають, ніби школярам достатньо знати історію країни до 2000 року. На їхню думку, історія у школі - не тільки науковий предмет, але виховна дисципліна. Тому й важливо, щоб підлітки вивчали той час, який вони знають і пам'ятають з власного досвіду. Тому в стандарт пропонується включити і період з 2000 по 2012 рік.
Нагадаємо, взимку 2013 року Володимир Путін заявив, що необхідно розробити єдині підручники історії Росії для середньої школи. За його словами, "підручники для шкіл повинні бути написані гарною російською мовою і не мати внутрішніх протиріч і подвійних тлумачень. Це має бути обов'язковою вимогою до всіх навчальних матеріалів". !zn
Читайте також:
Первый канал РФ звинуватив Україну у "насильницькій українізації і перекрученні історії"