Російські танкери, які зазнали аварії в Керченській протоці, створили загрозу для екосистеми Чорного та Азовського морів (Керченська протока входить до екосистеми Азовського моря): у воду потрапили тисячі тонн мазуту, утворивши гігантську масляну пляму, пише The Insider. Зараз у протоці сезон штормів, тому про якийсь збір мазуту говорити не доводиться.
Таким чином, Чорне й Азовське моря, які і без того страждають від обстрілів російських окупантів, отримали ще одну екологічну проблему: забруднення нафтопродуктами. За даними російських Телеграм-каналів, обидва танкери перевозили мазут. На борту «Волгонефть-212» було 4,25 тисячі тонн мазуту, «Волгонефть-239» - 4,3 тисячі тонн. Тобто, понад 8 тисяч тонн нафтопродуктів опинилися в морі.
Оскільки саме в цей час у Керченській протоці завжди проводився інтенсивний вилов риби, можна говорити про ще один збиток.
Як відомо, 15 грудня внаслідок сильного шторму, у Керченській протоці зазнали аварії два російські танкери - «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», які перевозили продукцію для «Роснефти». Останні півроку вони курсували між портом «Кавказ» і нафтопереробними заводами на Волзі, доставляючи мазут і важке нафтове паливо.
Танкер «Волгонефть-212» двічі завантажувався мазутом на Саратовському НПЗ і один раз перевозив нафтопродукти з Сизранського НПЗ. «Волгонефть-239», також виконував транспортування продукції “Роснефти” в рамках п'ятирічного контракту.
Катастрофа сталася через сильний шторм: обидва судна були зруйновані потужними хвилями, які є звичними для цих місць у цю пору року. Танкер «Волгонефть-212» розламався навпіл, зі зруйнованих ємностей у воду вилився мазут. Через годину аналогічна аварія спіткала «Волгонефть-239».
На борту танкерів перебувало 27 моряків. Одна людина загинула, 12 врятовано, доля інших 14 залишається невідомою.
Судна, побудовані понад 50 років тому, були модернізовані в 1990-ті роки для роботи в класі «річка-море». Однак експерти зазначають, що ця переробка була виконана ненадійно, з ослабленням конструкції. Подібні інциденти вже траплялися, зокрема з «Волгонефтью-139», яка затонула через аналогічні пошкодження корпусу. Така ж доля чекає не тільки на внутрішній, а й на тіньовий флот Росії, яка випускає в море судна з давно закінченим терміном експлуатації, несправні та ненадійні.
Нагадаємо, Москва, позбавлена вільного доступу до основних танкерів через західні санкції, дедалі більше покладається на флот старих суден, з незадекларованими власниками і сумнівною страховкою. Саме ці танкери, на які зараз припадає найбільша частка російських нафтоперевезень, складають основну частину тих, хто відмовляється від послуг місцевих експертів.
Брак знань місцевих вод у поєднанні зі старими суднами і погано підготовленими екіпажами збільшує ризик аварії, яка може справити руйнівний вплив на морську екосистему і берегову лінію цього крихкого водного шляху.