Перемога Еммануеля Макрона на президентських виборах у Франції не завершила період політичної нестабільності в країні, оскільки президент Франції може ефективно керувати країною тільки за наявності своєї більшості в парламенті. Без неї він змушений призначати прем'єра від опонентів, які контролюють парламентську більшість, і тоді саме прем'єр отримує більшість повноважень для проведення своєї програми. Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олексій Куропятник.
Автор зазначає, що партія Макрона "Вперед!" взагалі не є повноцінною партією і не представлена в парламенті, в якому для більшості треба, щонайменше, 289 мандатів. Уся надія Макрона – на масових перебіжчиків з інших партій, оскільки організаційно слабкій партії виграти вибори у 500 виборчих округах технічно сумнівно. Виборчий закон для Національної Асамблеї передбачає другий тур по округах для всіх кандидатів із 12,5%, якщо жоден не набирає 50% у першому турі, що робить результат нинішніх парламентських виборів практично непередбачуваним.
"Відтак, коли мати на увазі, що у вересні відбудуться ще вибори в Сенат, можна погодитися з тезою: президентські вибори не завершили політичну кризу у Франції, а, навпаки, все тільки починається", – пише Куропятник.
Тим часом, у Франції назвали результат остаточного підрахунку голосів на виборах президента. Згідно з ними, кандидатуру Макрона підтримали вдвічі більше виборців, ніж кандидатуру Марін Ле Пен.
Детальніше про результати французьких президентських виборів читайте в статті Олексія Куропятника "Франція з новим президентом: що далі?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".