Європейський Союз розширив до 107 осіб список громадян Російської Федерації, до яких може бути застосовано візові та фінансові санкції. Новий список включає мало не все вище політичне керівництво країни і продовжує розширюватися.
Додаткові персональні санкції може бути введено у випадку ескалації ситуації в Україні - до переходу ЄС до наступного етапу, каральних заходів економічного характеру, пише "Коммерсант".
Документ називається "Невичерпний список російських осіб і організацій, відповідальних або причетних до дій або рішень, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України".
Також існує додатковий список українських (в основному кримських-ред.) урядовців, проти яких може бути застосовано санкції. Крім того, вже під час першого предметного розгляду основного списку головами МЗС країн ЄС до нього було внесено прізвища ще кількох людей переважно з адміністрації президента РФ. "Загалом виходить близько 130 осіб", - пояснило джерело видання.
Частину фігурантів основного списку Євросоюз вже покарав: після проведення референдуму про статус Криму візові та майнові санкції було накладено на 13 громадян РФ (сенаторів і військових); ще 12 людей потрапили під аналогічні обмеження після входження півострова до складу Росії (серед них представники адміністрації президента РФ, Ради федерації, Держдуми і Міноборони).
Фігурантів списку, який має у розпорядженні "Ъ", з якого і будуть обирати кандидатів для покарання, розбито на п'ять груп. Перша - члени законодавчих органів. У ній фігурують заступники голови Ради федерації Олександр Торшин та Ільяс Умаханов, всі члени комітету РФ з міжнародних справ і комітету ради федерації з оборони і безпеки, весь склад ради Держдуми, а також цілий ряд депутатів з різних комітетів, включаючи Олексія Пушкова і Володимира Комоєдова.
Друга група - члени виконавчих органів влади. До неї увійшли всі постійні і непостійні члени Ради безпеки РФ, за винятком президента Володимира Путіна, прем'єра Дмитра Медвєдєва і глави МЗС Сергія Лаврова.
Третя група - представники силових структур. Сюди увійшли високопоставлені співробітники Міноборони (включаючи заступника міністра Анатолія Антонова, начальника головного управління міжнародного військового співробітництва Сергія Кошелева та заступника голови Генштабу Ігоря Сергуна) і ФСБ (включаючи голову управління військової контррозвідки Олександра Безверхнього).
Четверта група - бізнесмени. В цій категорії немає жодного імені. Лідери ЄС спочатку слідом за США розглядали можливість накласти санкції на близьких до Кремля великих підприємців, але в підсумку не стали цього робити.
П'ята група - медіаорганізації і журналісти. У поясненні до цього розділу сказано, що "ці медіаструктури і журналісти активно брали участь у пропагандистських зусиллях на підтримку анексії Криму з боку РФ і російської військової інтервенції в Україні". До таких структур в ЄС відносять "Газпром-медіа", телеканали "Россия", Russia Today, "Первый канал" і НТВ. Персоналізовані ж санкції пропонують окрім Дмитра Кисельова (він потрапив до другого чорного списку ЄС) поширити ще на трьох журналістів: Михайла Леонтьєва, Іраду Зейналову і Михайла Гусмана.
Нові ж персоніфіковані санкції можуть, за словами джерел у Брюсселі, бути введені до етапу економічних обмежень - рішення про розширення "чорного списку" може бути прийнято за пропозицією голів МЗС країн ЄС. У такому випадку під візові та майнові санкції може потрапити мало не все політичне керівництво Росії.
Лідери ЄС домовилися, що економічні санкції буде застосовано, якщо Росія введе війська на схід України, але вона цього ще не зробила, а пакет відповідних обмежувальних заходів з боку ЄС не готовий. У той же час в ЄС розглядають можливе введення нових персональних санкцій як проміжний захід на шляху до економічних санкцій. !zn
Читайте також:
Канада висилає заступника військового аташе посольства Росії