Європейський суд з прав людини прийняв за основу скарги сімей загиблих під час теракту в 3 у 2004 році, які переконані, що їхніх рідних вбили солдати спецназу Росії, а не терористи.
Про це повідомляє Gazeta Wyborcza, додаючи, що в судді ЄСПЛ визнали відсутність доказів того, що в заручники, який утримували в школі, загинули з вини чеченських терористів. Натомість є багато підтверджень, що вибухи, які забрали життя трьох сотень людей, стали наслідком діяльності російських військових і спецслужб.
Офіційна Москва не надала ґрунтовних доказів, які б підтвердили її версію розгортання подій. Родичі поскаржилися в ЄСПЛ ще в 2007 році. І лише зараз суд звернув на цю справу увагу.
Трагедія в Беслані сталася 1 вересня 2004 року. В перший день навчання на територію міської школи №1 заїхала вантажівка, з якої вибігли озброєні терористи. Після перестрілки з міліцією, вони захопили будівлю школи і взяли в заручники більше тисячі людей. Пізніше з'ясувалося, що нападники – це чеченці, вірні польовому командиру повстанців Шамілю Басаєву. Вони вимагали виведення російських військ з Чечні, визнання незалежності республіки і визволення всіх ув'язнених співвітчизників.
Через два дні російські спецслужби і армія почали штурм школи, в результаті чого 344 заручники загинули. Серед них – 186 дітей. Ще понад 800 людей були поранені. Влада Росії запевняє, що штурм почався після того, як терористи підірвали закладені в школі бомби. Але існує й інша версія подій: стрілянину почали солдати російського спецназу. Школу обстріляли спочатку з вогнеметів, а потім з танків і гранатометів. Про це йдеться в звіті експерта Юрія Савельєва, який провів власне незалежне розслідування.
"Суд визнав, що скарги родичів загиблих у Беслані стосуються порушень Європейської конвенції з прав людини. Також вони стосуються і питання можливості запобігти терористичній атаці. Влада мала всю необхідну інформацію, але нічого не зробила, щоб уникнути трагедії. Також родичі скаржаться на невиправдане застосування важкого озброєння, з якого обстріляли школу: вогнемети, гранатомети і танки. Це могло призвести до загибелі багатьох заручників", - сказав адвокат родин загиблих Кирило Коротєв.
Зараз сторони мають час, щоб надати додаткові докази і зробити заяви. Тож, на думку адвоката, Кремль повинен ініціювати нове незалежне розслідування трагедії в Беслані, щоб уникнути ганебного вироку. Минулого року матері загиблих у Беслані школярів подали на Росію до Європейського суду. Чотири з половиною сотні заявників вимагають від Москви пояснити неспроможність місцевих правоохоронців запобігти теракту, нескоординованість дій ФСБ, міліції та армії, надмірне застосування сили під час звільнення заручників та умисне знищення доказів, щоб зняти відповідальність з російської влади.
Хоча Росія відмовляється виконувати рішення ЄСПЛ. Нещодавно Євросуд зобов'язав Росію виплатити 1,9 млрд євро колишнім акціонерам компанії ЮКОС. Позов акціонерів ЮКОСа було подано в ЄСПЛ у квітні 2004 року. Ходорковський і екс-глава Менатепу Платон Лебедєв на той момент вже перебували в ув'язненні. До розгляду по суті скарга була прийнята лише 30 січня 2009 року.
Але Росія відмовилася виконувати вирок, після чого в Європі почали арештовувати російське майно. Зокрема, Франція заарештувала по справі ЮКОСа майно Russia Today. А російські установи в Бельгії, за винятком диппредставництв, отримали документ судових приставів про арешт державного майна, що знаходиться в їх розпорядженні.
Пізніше в прес-службі ВТБ повідомили, що правоохоронні органи Франції наклали арешт на рахунки російських компаній і дипломатичних місій у французькій "дочці" держбанку. 18 червня помічник президента РФ Андрій Білоусов заявив, що рішення про арешт держактивів у Бельгії не стало несподіванкою, у Росії готуються до можливості повторення цього і в інших країнах.