Доки вчені не розкрили секретів подорожей в часі, світові знадобиться 3. Дуже мало змінилося в невеликій країні з населенням 10 мільйонів людей з часів розпаду СРСР. Пам'ятники Володимиру Леніну повсюди на охайних вулицях Мінська. А всередині громіздких міністерств нахмурені міністри обговорюють статистику виробництва тракторів, як частину відновлення економіки, три чверті якої в руках держави.
Про це пише The Economist в статті під заголовком "Білорусь і великий ведмідь", нагадуючи, що це єдина країна Європи, в якій досі існує смертна кара. За минулий рік в Білорусі розстріляли трьох засуджених.
Вусатий кремезний чоловік Олександр Лукашенко, який керує країною вже 20 років, без сумніву виграє президентські вибори вп'яте. Кольорові революції, які принесли зміни в Україні і Грузії, тут не мали жодного шансу на успіх. В 2010 році з опозиційними демонстрантами розправились "головорізи президента". А сім з дев'яти кандидатів на посаду президента від опозиції потрапили за ґрати. З того часу проти Лукашенка і його чиновників діють санкції.
Але поки Білорусь лишалася замороженою, світ навкого дуже сильно змінився. Минулого року Росія вторгнулася в Україну після того, як українці скинули свого президента. І це змушує Лукашенка змінити свої стратегічні методи.
Білоруський лідер став сумнівним партнером Путіна, оскільки з одного боку він не визнав окупацію Криму, а з іншого – звинувачує Америку у втручання в справи України і навіть запропонував білоруських миротворців.
"Лукашенко – автократ старої школи. Він не змінив свій підхід до політики раптово і грає в стару гру: балансує між двома велетнями-сусідами – ЄС і Росією. Власне, один з уроків, які він виніс з трагедії в Україні – торгуй обережно, щоб не розлютити ведмедя", - йдеться в статті.
Оглядач нагадує, що Білорусь разом з Казахстаном і Вірменією входить в російський проект Євразійського союзу. Сьогодні білоруська планова економіка фактично лишається на плаву завдяки знижка на енергоносії з Росії. Опитування показують, що більшість білорусів прагнуть інтеграції з Росією, а не з Європою.
Але нова атмосфера в регіоні дають Лукашенку простір для маневрів. На відміну від попередніх передвиборчих періодів, він не ослабив фіскальні важелі, щоб наповнити економіку. Опозиційні лідери не мають жодного шансу розраховувати на підтримку білорусів на демонстраціях. Оскільки тиран Лукашенко і стабільність виглядають привабливіше, ніж невідомість і хтось новий.
За останні 20 років білоруська модель здавалася досить непоганою. Безробіття тут майже немає, так само як і олігархів, оскільки масової приватизації не відбувалося. Корупція на мінімальному рівні, а громадський сектор здебільшого працює. Це єдина пострадянська країна, яка не має територіальних суперечок з сусідами.
Однак тісний зв'язок з Росією ставить хрест на білоруській системі. Економічні проблеми Москви стали і економічними проблемами Мінська. Цього року Білорусь попросила в Кремля 2,5 мільярдів доларів кредиту, а отримала лише 110 мільйонів.
Реальні зарплати зменшуються, а державні компанії відправляють робітників у неоплачувані відпустки. Таким чином, через 20 років ізоляції Мінськ нарешті починає розуміти, що йому потрібні поради і гроші Європи.
Захід завжди проводив зовнішню політику щодо Білорусі, засновану на цінностях. ЄС називав Лукашенка "останнім європейським диктатором", і зробив ставку на опозицію. Але тепер європейські чиновники зрозуміли, що політика презирства лише підштовхнула Білорусь ближче до Росії.
Тим часом, агресія Путіна проти України підняла ставки. А Лукашенко заявив, що в Європі "є й гірші диктатори", ніж він. Тож Євросоюз тепер переосмислює свій підхід. Він не облишить свої заклики до демократії і порозуміння з опозицією. Але він розглядає поле, в якому можна почати співпрацювати з режимом Лукашенка: від лібералізації візового режиму до підтримки вступу Білорусі в СОТ.
Також не виключено, що Лукашенку дозволять приїхати в Ригу на саміт "Східного партнерства". Але світ буде вимагати від нього звільнення політичних в'язнів, через що Лукашенко боїться здатися слабким.
В Брюсселі також пильно стежитимуть за черговими виборами президента Білорусі. Але європейці не плекають великих надій на несподіваний результат. Тож швидше за все, в ЄС визначать, в яких сферах можна співпрацювати з Лукашенком, а в яких ні.
"Більше за все Лукашенко хоче зберегти хитку незалежність Білорусі. І завдяки Путіну, Європа тепер виглядає для нього привабливішим помічником", - йдеться в статті.
Раніше видання Rzeczpospolita писало, що Лукашенко вважає, що ЄС і Росія хочуть "захопити" Білорусь. На думку білоруського президента, обидві сторони ведуть проти нього інформаційну війну, готуючись до захоплення його країни. При цьому він зауважує, що Захід веде діалог з Володимиром Путіним, хоча в нього ситуація з демократією ще гірша. Раніше видання Die Zeit писало, що Лукашенко боїться агресії як Заходу, так і Путіна. Лукашенко глибоко стривожений агресією Росії проти України. Хоча демократичні протести на Майдані в Києві теж його лякають.