Сьогодні в Брюсселі відбудеться засідання ради "НАТО-Росія" на рівні послів. Темою розмови будуть рішення варшавського саміту альянсу щодо зміцнення оборони союзників у Східній Європі. А також встановлення каналів політичного і військового зв'язку, щоб скоротити ризики випадкових інцидентів між силами 3 і Росії, зокрема в балтійському регіоні.
"Вочевидь, щоб уникнути таких інцидентів вистачило б і того, щоб російські літаки не влаштовували ризикованих маневрів", - пише на сторінках Gazeta Wyborcza Томаш Бєлецький.
Однак, на його думку, зустріч представників НАТО і Росії все ж небеззмістовна. Хоча після розмови послів навряд чи варто чекати серйозних рішень. Але з іншого боку, можливість ще раз пояснити наміри альянсу, підтримувати контакти і шукати хоч якесь поле співпраці – це саме робота для такого роду дипломатів. Рада "НАТО-Росія" востаннє збиралася в квітні після довгої дворічної перерви, яка виникла через окупацію Криму і російського вторгнення в Україну.
Сьогоднішня зустріч, на думку автора, зовсім не означає, що відносини НАТО з Росією повернулися до звичайного режиму. Але і класична Холодна війна між сторонами не розгортається. Москва стала ворогом Заходу у Східній Європі, коли силою перекроїла кордони сусідньої країни і дестабілізувала Донбас. Але при цьому вона була партнером у вирішенні інших проблем, зокрема на переговорах з Іраном про його ядерну програму і "влізла" в переговори щодо завершення громадянської війни в Сирії.
"ЄС також зараз називає Росію "стратегічним викликом". Але пошук балансу між партнерством і ворожістю буде однією з найбільш складних дискусій впродовж найближчих місяців", - йдеться в статті.
Автор нагадує, що голова Європейської ради Дональд Туск визнав, що продовжити санкції проти Росії після січня 2017 року буде не просто без політичних дебатів щодо відносин між ЄС і Москвою. І "анонсом" цих дебатів стали політичні розколи в ключових країнах європейського об'єднання. Приміром, в Німеччині міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр і канцлер Ангела Меркель дотримуються різних позицій щодо Росії. Або ж у Франції стали очевидними протиріччя між проросійським політиком Ніколя Саркозі і президентом Франсуа Олландом. Останній хоч і без ентузіазму, але все ж підтримує подальший тиск на Кремль.
Не відомо, хто в Європі візьме гору в питанні відносин з Росією: "яструби чи голуби". Але попри це, в силі лишиться важливе рішення НАТО зміцнити східний фланг. І сьогодні російський посол буде офіційно повідомлений про це рішення, хоч і не буде запрошений на переговори.
Тим часом, видання Wall Street Journal писало, що відносини НАТО з Росією після саміту у Варшаві будуть на межі. Те, як будуть розвиватися відносини НАТО з Москвою, буде залежати від "російської поведінки" найближчими місяцями, а також від бажання Володимира Путіна виконати Мінські угоди. У свою чергу видання New York Times пише, що Україну на саміті НАТО "поплескали по спині" і дали невеличкі обіцянки, про які Київ говорив з альянсом і раніше. Однак, попри слова підтримки в столиці Польщі, країни-члени впродовж останніх кількох місяців тиснули на Україну, змушуючи її провести вибори в Донбасі і піти на поступки агресивній Москві. Хоча Столтенберг допустив надання Україні летального озброєння країнами НАТО. Столтенберг також висловив занепокоєння загостренням ситуації в зоні АТО і в черговий раз закликав сторони до виконання Мінських домовленостей.