Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей настільки звикла до провалу голосувань за угодою про Brexit в Палаті громад, що коли 29 січня парламентарії підтримали її угоду щодо виходу Британії з ЄС, це було розцінено як прорив. Наступного дня газети вийшли із заголовками "Вона зробила це!" і "Триум Терези". На жаль, це не зовсім так, пише журнал The Economist у свіжому випуску.
Депутати погодилися підтримати угоду про вихід, погоджену з ЄС, за умови, що з неї виключать "страхувальний план" щодо ірландського кордону. Однак на ключове питання - що замінить план, над яким парламентери в Брюсселі ламали голову два роки, немає чіткої відповіді. Йдеться лише про абстрактні "альтернативні домовленості". Мей погодилася знову звернутися до ЄС для повторних переговорів.
Якщо розумно підійти до переговорів щодо Brexit, варто було б на початку домовитися про угоду в Британії, і тільки потім починати обговорення з Брюсселем. Мей ж вчинила навпаки, проводячи переговори з ЄС майже два роки, щоб потім з'ясувати, що угода не може пройти власний парламент. До Brexit залишилося менше двох місяців, і тепер прем'єр-міністр пропонує відновити переговори щодо того, що вона не так давно називала "єдино можливою угодою".
Ситуація жахлива. Але всім роздратованим європейським лідерам, які прагнуть до того, що Велика Британія просто вийшла з об'єднання, неважливо з угодою або без неї, варто подумати ще раз. Невпорядкований вихід Британії з ЄС означав би нищівний провал обох сторін. ЄС не може вплинути на політику Вестмінстера, не кажучи вже про вирішення протиріч у рамках Brexit. Але Британії потрібна одна річ, щоб розібратися з цим хаосом - час. І саме з цим ЄС може допомогти.
Ті прихильники Brexit, які закликають ЄС піти на поступки щодо "страхувального плану" щодо Ірландії, неправильно розуміють мету виходу королівства з об'єднання. Велика Британія хоче незалежної торгової політики, відкритого кордону з Ірландією і відсутності митних перевірок між Північною Ірландією і материком. Але ці три цілі несумісні.
Якщо Британія встановить власні мита, це призведе до митних перевірок товарів ЄС, членом якого є Ірландія - тобто до інспекцій на кордоні. Велика Британія вважає, що в майбутньому такі перевірки можна буде проводити дистанційно, можливо, з використанням нових технологій. Одного разу це дійсно може бути так. Але доти потрібно тимчасове рішення - "страхувальний план", при якому Британія залишається в митному союзі з ЄС, зберігаючи кордони відкритими, але відкладаючи момент, коли королівство зможе укладати торгові угоди.
Таким чином, "страхувальний план" є логічним наслідком британських цілей ведення переговорів, а не європейського капризу. За визначенням, його скасують в той момент, коли хтось знайде спосіб проводити митні перевірки без прикордонної інфраструктури. Заклики прихильників "жорсткого" Brexit до того, щоб план був обмежений у часі, таким чином не просто нереальні, але й безглузді. ЄС не може нічого зробити зі "страхувальним планом", крім як багаторазово висловити підтримку і впевненість у ньому.
Якщо парламент не погодиться на угоду до 29 березня, Британія вийде з ЄС без будь-яких домовленостей. Найбільше від цього постраждає сама Британія. Але для ЄС, і особливо для Ірландії, було б жахливо втратити одного зі своїх найбільш важливих членів за таких обставин.
Британський парламент на цьому тижні дав зрозуміти, що він проти виходу без угоди. Якщо Мей хоче уникнути цього, їй, напевно, доведеться попросити більше часу. ЄС має сигналізувати, що він погодиться на це прохання.
Чим більше у Британії буде часу, тим більше шансів уникнути катастрофи. Стратегія Мей полягала в тому, щоб змусити прихильників "жорсткого" Brexit в її Консервативній партії підтримати угоду. Голосування, що відбулося на цьому тижні, показало, що це все ще можливо. Але відповідь Брюсселя повинна поставити фінальну крапку в цьому питанні.
Насправді, для Мей було б краще заручитися ще й голосами опозиції. Але ціна підтримки Лейбористської партії, схоже, у постійному митному союзі. Прихильники "жорстокого" Brexit скаржаться, що "страхувальний план" вже становить щось близьке до нього.
Можна уявити, що угода буде ратифікована, але не в найближчі два місяці. З часом парламент може знайти свій шлях до вирішення питання. Brexit - це британська проблема, яку може вирішити лише Велика Британія. Проте ЄС може і повинен дати їй необхідний для цього час.
30 січня парламент Великої Британії розглянув сім поправок до угоди щодо Brexit. Під час голосування депутати відхилили поправку, що дозволяє перенести терміни виходу Великої Британії з ЄС на дев'ять місяців, а також поправку щодо виключення особливого митно-прикордонного режиму в Північній Ірландії. При цьому депутати прийняли поправку, яка забороняє вихід з ЄС без угоди.
До Brexit залишилося менше двох місяців - Велика Британія має вийти з ЄС о 23:00 за Гринвічем 29 березня. Після цього починається 21-місячний перехідний період - до кінця 2020 року. Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей повідомила журналістам, що повторне голосування щодо Brexit заплановано на 15 лютого.
Безплідні маневри навколо проблеми виходу Великої Британії з ЄС радикально скоротили число можливих сценаріїв Brexit, на які сьогодні може розраховувати країна, по суті, не залишаючи британцям особливого вибору. Детальніше читайте в матеріалі Віктора Константинова "Менше одиниці" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".