Дивно, що 3 створила стільки проблем. Вона точно не супердержава. Її економіка дорівнює п'ятдесятій частині капіталістичної Південної Кореї. Американці витрачають два ВВП КНДР лише на своїх домашніх тварин.
Однак, диктатура Кім Чен Ина привернула до себе увагу всього світу і навіть президента США, завдяки ядерній програмі і балансуванні на межі ядерної війни.
Про це пише видання The Economist, нагадуючи, що 28 липня КНДР випробував нові міжконтинентальні ракети, здатні вдарити по Лос-Анджелесу. Незабаром у країни з'являться ядерні боєголовки для цих ракет. А тим часом, вона вже націлила свою ядерну зброю на Південну Корею і Японію. Керує цим арсеналом чоловік, якого вдома вважають мало не напівбогом і для якого людське життя нічого не значить.
Минулого тижня міністр закордонних справ КНДР оголосив, що якщо "вища гідність" режиму буде під загрозою, його країна "привентивно знищить" країни, які їй загрожуть за допомогою всіх засобів включно з ядерними. Лише дурень не буде стривожений такими заявами.
Однак, найбільша загроза не втому, що одна сторона раптом вирішить знищити іншу. Небезпека криється в можливості, що обидві сторони прорахуються, а спіраль ескалації розкрутиться настільки, що станеться катастрофа, якої ніхто не хоче. Конфлікт коштуватиме КНДР знищення режиму і смертей сотень тисяч людей. Для Південної Кореї він може вилитися у руйнування Сеулу. Адже місто лежить за тисячу кілометрів від північного сусіда, чия навіть звичайна артилерія може завдати удару. Америка ж ризикує зазнати ядерної атаки по одному з гарнізонів у Східній Азії чи одному з американських міст. І не варто забувати вірогідність збройної конфронтації між Америкою і Китаєм, який лишається союзником КНДР. В такому констексті неприємно згадувати про економічні наслідки чергової корейської війни, але вони теж будуть страшними.
Президент Дональд Трамп закликав недозволити КНДР розробити нові ядерні боєголовки, які будуть здатні атакувати американські міста. Деякі експерти пропонують збивати майбутні ракети КНДР під час випробувань у повітрі чи на пусковому майданчику. Інші припускають доцільність використати силу, щоб повалити режим чи завдати превентивного удару, щоб знищити ядерний арсенал Північної Кореї, перш ніж вона його використає сама.
Але все це дії, які можуть привести до руйнівної ескалації. Бомби Кім Чен Ина і пускові станції добре заховані. Американські збройні сили, попри всю свою силу, не можуть безпечно нейтралізувати ядерну загрозу Північної Кореї швидше, ніж режим зможе відреагувати. Таке завдання було б складним навіть при наявності у Пентагону найточніших розвідувальних даних. А їх немає. Єдиним виправданням для превентивного удару було б недозволити ядерну атаку проти Америки чи одного з її союзників.
Чи можна у Кім Чен Ина видурити чи купити його згоду відмовитися від ядерних амбіцій? Варто спробувати, але шанси на успіх дуже низькі. В 1994 році президент Білл Клінтон домовився з диктатором Кім Чен Іром зупинити виробництво матеріалів для ядерних бомб у обмін на велике вливання допомоги. Кім взяв гроші і технічні засоби, але одразу ж взявся порушувати домовленості. Інша угода від 2005 року провалилася з тієї ж причини. Молодий Кім Чен Ин, як і його батько, вважає ядерну зброю єдиною гарантією виживання свого режиму. Важко уявити умови, за яких він добровільно відмовиться від арсеналу.
Якщо військові методи безрозсудні, а дипломатія - неефективна, єдиним варіантом лишається стримувати і ізолювати режим КНДР. Трамп повинен у своїй чітко прописаній промові, а не в Twitter чи через Держсекретаря, заявити, що Америка не збирається починати ядерну чи звичайну війну проти Північної Кореї. Але якщо вона завдасть удар по Америці чи її союзнику, відповідь буде релевантною.
"Кім Чен Ину важлива його власна шкура. Йому подобається життя розпустного божества у палаці і з владою вбивати чи вкладати у ліжко будь-кого зі своїх громадян. Якщо він застосує ядерну зброю, він втратить своє багатство і життя, так само, як і його поплічники. А це означає, що його можна стримати", - йдеться в статті.
Щоб зробити це, Америка і її союзники повинні чинити тиск, який не можливо сплутати з оголошенням війни. Санкції варто посилити, але не лише проти КНДР, а й проти китайських компаній, які торгують чи вкладають гроші в Північній Кореї. Америка повинна формально розширити ядерні гарантії для Південної Креї і Японії, а також посилити ракетну оборону, щоб захистити обидві країни. Це підтвердить, що вони не будують ядерну зброю самостійно. Америка повинна також переконати Південну Корею, яка найбільше постраждає в разі спалаху війни, що вона не буде діяти, не порадившись з Сеулом. Китаю набрид режим Кімів. Але він боїться, що його падіння і об'єднання Корей буде означати, що американські війська стоятимуть на китайському кордоні. Адміністрації Трампа варто переконати Пекін, що цього не станеться, а також в тому, що в довгостроковій перспективі краще мати по сусідству одну і процвітаючу Корею замість двох, одна з яких - бідна, агресивна і непередбачувана.
Раніше повідомлялося, що Японія має намір ввести додаткові санкції проти Північної Кореї через її ядерні програми.
Нагадаємо, Сенат і Палата представників Конгресу США схвалив законопроект, що передбачає додаткові санкції проти Росії, а також Ірану та КНДР. Цього тижня його схвалив президент Дональд Трамп.