Російський проект атомної торпеди "Статус-6" "Посейдон" порушив кілька страхів, або надактивна уяву, ворогів Росії. Але невірно називати це торпедою. Хоча точні можливості зброї засекречені, вона, мабуть, близько 24 метрів в довжину, що робить її більш схожою на міні-підводний човен або підводну балістичну ракету. "Посейдон" рухається за допомогою атомного реактора зі швидкістю 185 кілометрів на годину і працює на глибині до кілометра. Апарат озброєний масивною 100-мегатонною боєголовкою, досить потужною, щоб створити величезну припливну хвилю для знищення прибережних міст. Як ви зупините ядерну торпеду, покликану поховати ворожі міста під цунамі, задається питанням Майкл Пек у своїй колонці для National Interest.
Наскільки така зброя буде корисною, є спірним питанням. "Посейдон" занадто повільний, порівняно з міжконтинентальними балістичними ракетами і бомбардувальниками, щоб стати корисним у першому ударі або негайному відповідному ударі. Переміщення на високих швидкостях може зробити його настільки гучним, що протичовнова система зможе її знайти, а автономна природа піднімає всі питання про збройних роботів (особливо тих, які несуть мега бомби).
Тим не менш, як психологічна зброя, "Посейдон" блискучий. Є щось страшне, як фільм про голлівудських монстрів, де є думки, що робот-цунамі-бомба повзе вздовж морського дна. Але для кожного вампіра є свій кол, який може проткнути серце. Військово-морський аналітик Ейч Ай Саттон запропонував кілька ідей про технології, які НАТО може використовувати для придушення "Посейдона".
Саттон передбачає, що "режими роботи" та планування маршруту "Посейдона", ймовірно, будуть простими і відносно прямими, покладаючись на "швидкість і глибину". У цьому випадку одним зустрічним заходом стало б мінування морського дна мережею сенсорних мін для виявлення і знищення "Посейдонів".
"В ідеалі сенсорні мережі будуть включати в себе свої власні ефектори (наприклад, торпедні збройні міни), щоб звести до мінімуму затримку від виявлення до нейтралізації, оскільки цілі будуть рухатися набагато швидше, ніж традиційні підводні цілі", - пише Саттон.
Аналітики також задаються питанням, чи можуть "Посейдони" бути знищені далекими гіперзвуковими ракетами, запущеними підводними човнами ВМС США. "Корисне навантаження може бути з легким торпедним або ядерним зарядом нового покоління, схоже на застарілу протичовнову ракету підводного базування Subroc", - пишуть аналітики. "Короткочасний час польоту і дальність дії цього типу системи дозволять нищити цілі далеко за межами реалістичних діапазонів для торпед і дозволити підводним човнам в Північній Атлантиці, реагувати на запуски "Посейдона", виявленого в Арктиці, потрапивши в ціль, поки вона все ще досить близько до датчика, який його виявив".
Зупинка зброї, такої як "Посейдон", швидше за все, потребватиме від західних флотів розробити нове покоління торпед. "Нинішні сім'ї флотів ВМС США і Королівського флоту були розроблені для протидії швидким глибоководним субмаринам", - пише Саттон. "У той час як вони володіють високою здатністю, ще більше поєднання швидкості і глибини "Посейдона" означає, що необхідно буде розробити нову зброю, яка, ймовірно, буде характеризуватися збільшенням дальності й автономії, розмиванням відмінності з безпілотними підводними апаратами (UUV)".