Коли російські танки зайшли в Україну, ніхто з аналітиків не думав, що вже через кілька днів російські військові будуть плакати на камеру, благати в повідомленнях своїх батьків про допомогу і добровільно здаватися українським військам.
Одне з поширених пояснень для такого несподіваного повороту подій - це той факт, що російська армія використовує строковиків з обмеженими навичками і низькою мораллю. Залучення таких військових може свідчити про відчай Владіміра Путіна і те, що в нього залишилося мало варіантів. Однак, Збройні сили України теж включають солдатів строкової служби, але не страждають від аналогічних проблем з особовим складом, - пише Wall Street Journal.
Західні ЗМІ приділяли найбільшу увагу тому, як призов на строкову службу може вплинути на результати на полі битви. Російський провал здобути швидку перемогу підтримує висновки деяких досліджень, які свідчать, що армії строковиків гірше воюють, ніж професійні армії, наповнені добровольцями. Великі втрати також підтверджують, що уряди схильні легковажно ставитися до солдатів-строковиків, оскільки їх легко замінити. Саме тому такі військові страждають від низької моралі з тої простої причини, що ніхто з них не хоче бути на полі битви. Ця проблема ще більше посилюється, коли армія відображає соціальну нерівність і менш благополучним призовникам доводиться служити разом з більш привілейованими добровольцями. Строкова служба також створює дисциплінарні проблеми. Солдати дезертирують, масово зраджують службу чи навіть влаштовують заколоти.
ЗСУ, схоже, вдалося уникнути всіх цих проблем завдяки підтримці оборони країни як серед військових, так і серед населення. Якщо російські солдати відчувають, що влада кинула їх на війну, українці через патріотичні почуття добровільно приєднуються до армії. Колишні призовники утворюють базу досвідчених резервних сил, які дуже добре доповнюють добровольців. Це дозволило Україні не використовувати в обороні непідготовлених і невмотивованих цивільних.
Тим часом, Росія доведеться покликати на службу нові групи призовників, які мають обмежену підготовку і не служили в армії довше року. Цього часу не вистачить для опанування навичок, необхідних для проведення складних сучасних військових операцій. Якщо війна затягнеться і зайде в глухий кут, а Україні знадобиться додаткове поповнення сил через великі втрати, вона може зіштовхнутися з тими ж проблемами, від яких сьогодні страждає російська армія.
Строковики не лише неефективні на полі битви, але й потенційно небезпечні вдома. Висвітлення війни в російських ЗМІ жорстко контролюється владою. Але Путін не може приховати реальність, в якій солдати не повертаються додому. В Росії вже почало поширюватися невдоволення через використання у війні проти України строковиків. Це може стати політичним викликом для Путіна, який завадить залучити більше солдатів. Або ж він може наважитися на відкрите проголошення війни, щоб затулити рота невдоволеним росіянам. Обидві опції відіб’ються на стабільності російської держави й правлінні Путіна. І все це в короткостроковій перспективі.
Широкомасштабне використання строковиків може сильно позначитись на суспільстві після війни. Оскільки велика кількість ветеранів повернеться додому скаліченими, державі доведеться забезпечувати їх все їхнє життя. Тим часом, загибель солдатів негативно відіб’ється на російській економіці. Строковики, які все ж повернуться додому, також можуть створити соціальну напругу і мобілізуватися навколо їхнього розчарування урядом.
За межами Росії інші країни, спостерігаючи за війною, пригадали, що таке використання строковиків. Європейські армії були схильні відмовлятися від обов’язкового призову на користь побудови мешних, але більш професійних добровольчих армій. Однак, впродовж останніх років строкова служба почала повертатися на континент. Кілька країн, які раніше відмовилися проводити призови, або повернули їх, або почали суспільні обговорення на цю тему. Страх перед російською агресією може змусити більше країн повернутися до обов’язкової строкової служби в армії. Уряди можуть вирішити, що більша армія, а також здатність швидко залучати резервні війська - це найкраще стримування. Навіть країни, яким Росія не загрожує напряму, можуть піти цим шляхом. Тому що країни часто будують свої армії, спираючись на поширені практики, які вважаються найбільш доцільними.
Але якщо країни, такі як Німеччина, відчують потребу відновити строкову службу, це може обмежити їхню здатність діяти спільно з партнерами як об’єднана сила. Роками країни, які прагнули вступити в НАТО, відмовлялися від строковиків і вкладали більше ресурсів у добре підготовлені і максимально забезпечені армії, яким віддавали перевагу найбільш могутні країни-учасниці альянсу.
Китай має найбільшу армію світу, наповнену строковиками. Швидше за все, країна зараз виносить уроки з російських провалів у війні проти України. Зважаючи на успішний опір ЗСУ проти російської армії строковиків, з’явилися заклики до Тайваня збудувати армію добровольців за моделлю України. Такий крок подасть сигнал рішучості, а також дасть Китаю зрозуміти, що будь-які спроби атакувати острів призведе до початку довгої війни на виснаження, до якої китайська армія строковиків взагалі не готова. Інші країни теж повинні звернути увагу на виклики, з якими Росія зіштовхнулися в Україні. Чи варто відмовлятися від моделі добровольчої армії, яка вже показала, наскільки вона ефективна в сучасних війнах.