Перша велика війна на території Європи у 21 столітті триває з 24 лютого без американської участі в боях. І вірогідність того, що американці будуть проливати кров, лишається мізерною. Однак, цілком можливо, що США стануть «дизертиром» в конфлікті, який буде визначальним для цього століття.
«Деякі члени Конгресу в обох партіях, схоже, схильні обрати «тут» і «Україну» як час і місце для практикування скупості. Дехто каже, що США не можуть дозволити собі й далі забезпечувати Україну засобами для її національного виживання і інструментами для виснаження Росії», - пише в оглядач Washington Post і Пулітцерівський лауреат Джордж Вілл.
Він нагадує про слова майбутнього спікера нижньої палати Конгресу республіканця Кевіна МакКарті, який пообіцяв, що США не будуть виписувати «не заповнені чеки» для України. Вілл зауважує, що ця фраза відображає тенденцію, а також вона закріпила МакКарті в ролі «піромана в полі солом’яних людей», як сказав політолог і письменник Вільям Баклі.
«Американська допомога для України - військова, гуманітарна і економічна - в підсумку складає 68 мільярдів доларів. Це трохи більше 60,4 мільярдів доларів, які американці витратили на відео-ігри в 2021 році. 15 листопада адміністрація Байдена подала запит, який збільшить цю суму до 105,5 мільярдів. Це приблизно буде дорівнювати вісімнадцятій частині того, що Конгрес виділив в рамках всього лише одного рішення для боротьби з пандемією, яка вже згасала, а також стимуляції економіки на шляху до інфляції», - пише автор.
Він додає, що поки в Конгресі розмірковують про безглузду ощадливість за рахунок України, «українці помирають, замерзають, голодують, страждають від тортур і ударів по цивільних, а їхніх дітей викрадають і вивозять в Росію». На думку Вілла, Україна добре послужила інтересам США, викривши, що Росія - це «потьомкінська країна». Він зауважує, що багато американців хочуть, щоб зовнішньої політики було якомога менше.
«Звісно, багато виборців, якщо їх про це запитати, скептично висловлюються про будь-яку допомогою комусь за кордоном з будь-яких причин. Але якщо їх не питають про це, вони ніколи не замислюються про суму, розмір якої більше нагадує похибку в 5,8-трильйонному федеральному бюджеті», - пише американський журналіст.
Він визнає, що деякі американці дивляться на російську війну проти України як на «конфлікт в далекій країні між людьми, про яких ми нічого не знаємо». Саме так британський прем’єр-міністр Невіл Чемберлен описав німецько-чехословацьку кризу за три дні до Мюнхенської капітуляції. Дуже скоро після того йому «довелося дізнатися більше про тих людей». Вілл цитує нову книгу колишнього Держсекретаря США Генрі Кіссінджера під назвою «ЛІдерство: шість досліджень світової стратегії», яку він написав у 99-річному віці.
«Якби Україна приєдналася до НАТО, лінія безпеки між Росією і Європою проходила б за 500 кілометрів від Москви, фактично прибираючи історичний буфер, який рятував Росію, коли Франція і Німеччина намагалися окупувати її впродовж століть», - йдеться в книзі Кіссінджера.
Але в інтерв’ю для Wall Street Journal, колишній Держсекретар сказав, що, зважаючи на всі злочини Росії, які вона скоїла з лютого, «так чи інакше, формально чи ні, але після всього потрібно ставитися до України як до члена НАТО».
«Тож що б Конгрес зараз не зробив щодо України, це буде стосуватися країну, яка колись стане географічно найбільшим членом ЄС, а також державою, яку практично не можна буде відрізнити від члена НАТО», - пише американський журналіст.
Роб Джонсон з Оксфордського університету писав в журналі Parameters, який видає Військовий коледж Армії США, що війська Владіміра Путіна таврували українців свастиками, давили колесами поранених цивільних, кидали гранати в підвали з мирними українцями, а також ґвалтували 10-річних дівчаток. Він зауважував, що Путін не зміг швидко повалити уряд України, як це зробив СРСР в Чехословаччині в 1968 році і Афганістані в 1979-му. Тому російський автократ перейшов до тактики, яку він застосував у Сирії: до безладного руйнування міст.
Головний редактор преси Військового коледжу армії США Антуліо Екеварріа II теж писав в Parameters, що путінську війну проти України пояснюють дві речі, через які великі війни повинні були б траплятися рідше. Йдеться про посилення багатосторонніх інститутів і поширення демократичних цінностей. Путін вважає один такий інститут - НАТО - і цінності України загрозами. Ще є третій фактор, який повинен був би стримувати світових агресорів. Це міжнародний закон, правила ведення війни і міжнародні норми проти надмірної жорстокості. Всі вони ніяк не вплинули на Путіна.
Тому, на думку Вілла, Конгрес повинен розуміти, що успіх України у цій великій війні буде мати вирішальне значення для подальшого скорочення таких конфліктів.
«Звісно ж, Пекін, який пускає слинку на Тайвань, шукає ознаки того, що США похитнуться в підтримці України», - вважає автор.