2 листопада директора ЦРУ Вільяма Барнса провели в кремлівський офіс Юрія Ушакова, радника Владіміра Путіна з закордонних справ і колишнього посла в США. Російський президент був присутній по телефонному зв’язку і говорив з курорту в Сочі, де він ховався від чергової хвилі зараження коронавірусом в Москві.
Washington Post пише, що під час тієї зустрічі російський автократ повторив свої традиційні нарікання на розширення НАТО, загрози для російської безпеки і незаконне керівництво в Україні.
«Він дуже зневажливо ставився до президента Володимира Зеленського як до політичного лідера», - пригадав Барнс.
Директор ЦРУ мав великий досвід вислуховування таких тирад Путіна за роки своєї роботи в Москві. Зрештою, Барнс озвучив своє тверде повідомлення: «США знають, що ви задумали, і якщо ви вторгнетеся в Україну, то дорого заплатите». Він залишив лист від президента Джо Байдена, який підтверджував, що будь-яка російська атака проти України буде мати наслідки. Барнс сказав, що Путін «був дуже відвертим». Він не заперечував розвідувальні дані про те, що Росія готується розв’язати війну.
Директор ЦРУ також зустрівся з іншими радниками Путіна, зокрема, з колишнім офіцером КДБ Ніколаєм Патрушевим, який очолює російську Раду національної безпеки. Патрушев думав, що Барнс приїхав у Москви обговорити наступну зустріч Путіна з Байденим і, здавалося, був здивований, що директор ЦРУ насправді привіз застереження щодо України. В розмові з директором ЦРУ він майже точно повторив ображені тези Путіна про історію і НАТО. Вочевидь, що простору для розумного обговорення не було. У Барнса склалося враження, що Путін і його близьке оточення створили для себе «бульбашку».
На той час російський автократ ще не ухвалив незворотного рішення про початок війни. Однак, його погляди на Україну стали жорсткішими, а апетит до ризику - більшим. Крім того, Путін був переконаний, що його можливості скоро зникнуть.
«Рівень мого занепокоєння посилився, а не пам’якшився», - сказав Барнс президенту США, коли повернувся.
В той час, коли директор ЦРУ розмовляв з Путіним, Держсекретар Ентоні Блінкен сидів за столом з президентом Володимиром Зеленським в Глазго, куди вони обоє приїхали для участі в кліматичному саміті. Американський дипломат описав йому картинку, сформовану розвідувальними даними, попередивши, що на Україну насувається російський шторм.
«Там були лише ми двоє, на відстані двох футів один від одного», - пригадав Блінкен, додавши, що розмова була «складною».
На той час Держсекретар вже зустрічався з українським президентом і думав, що добре його знає, щоб говорити відверто. Хоча, за словами Блінкена, складалося сюрреалістичне враження через необхідність «сказати комусь, що в його країну от-от вторгнуться». Він вважав Зеленського «серйозним, свідомим, стоїчним», поєднанням віри і недовіри. Але Блінкен знав, що українці «бачили багато російських удаваних ударів у минулому». І Зеленський однозначно був занепокоєний економічним крахом в разі початку паніки в Україні.
Пояснення Блінкена і скепсис Зеленського створили шаблон, який повторювався публічно і в приватному спілкуванні впродовж наступних кількох місяців.
«Україна не могла дозволити собі відкинути дані розвідки США взагалі. Але там вважали, що «інформація була спекулятивною», - пише видання.
Зеленський пізніше пригадував, що чув застереження США. Але, за його словами, американці не пропонували зброю, яка б допомогла Україні захистити себе.
«Можете сказати мільйони разів: «Послухайте, може початися вторгнення». Добре, вторгнення може початися. Ви дасте нам літаки? Чи дасте ви нам ППО? «Ну, ви не член НАТО», - ага, добре, тоді про що ми взагалі говоримо?», - сказав Зеленський.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, американська сторона не надавала чітких розвідувальних даних, які б підтвердили застереження, «аж до моменту, коли до початку вторгнення лишилося 4 чи 5 днів». Менш ніж через два тижні після зустрічі в Глазго, коли Кулеба і голова Офісу президента України Андрій Єрмак прибули в Держдепартамент у Вашингтоні, високопоставлений американський чиновник зустрів їх з чашкою кави і усмішкою.
«Хлопці, копайте окопи!», - сказав він.
«Коли ми посміхнулися у відповідь, чиновник сказав: «Я серйозно. Починайте копати окопи… На вас нападуть. Ви повинні готуватися до широкомасштабної атаки». Коли ми попросили деталі, їх не було», - пригадав Кулеба.
Якщо американців розчарував скептицизм України щодо планів Росії, то українці були не менш роздратовані все більш публічними застереженнями США про наближення вторгнення.
«Нам потрібно було зберігати баланс між реалістичними оцінками ризиків і підготовкою країни до найгіршого… і підтримувати економічну і фінансову активність країни. Кожен коментар з боку США про неминучість війни одразу ж відбивалася на обмінному курсі української валюти», - пояснив голова МЗС України.
Washington Post пише, що низка чиновників США оскаржують українські спогади, стверджуючи, що уряд в Києві отримав чіткі розвідувальні дані задовго до вторгнення і коли воно почалося. Однак, у відносинах з Україною поведінку розвідки США навряд чи можна назвати повністю відкритою. Офіційно американським агенствам було заборонено ділитися з Києвом тактичною інформацією, яка б дозволила українській армії атакувати російські війська в Криму чи на окупованій частині Донбасу. Український апарат розвідки також був пронизаний російськими кротами. І чиновники США боялися, що чутлива інформація може опинитися в руках Москви. Коли війна почалася, адміністрація Байдена змінила свою політику і почала ділитися інформацією про пересування військ Росії. Тому що Україна тепер захищалася від вторгнення.