Американські політичні підморгування рідко отримують таку увагу в Китаї, як візит Скотта Кеннеді минулого місяця. Він став першим дослідником США, який відвідав країну за весь час після запровадження жорстких обмежень на подорожі у зв’язку з пандемією коронавірусу.
Для Кеннеді - експерта з китайського бізнесу і економіки у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) - ця поїздка справді була проривом. Але його здивував тон проведених зустрічей з більш ніж 100 академіків, представників бізнесу і чиновників, серед яких був і заступник міністра закордонних справ Сє Фен. Їхня зацікавленість в діалозі була частково продиктована бажанням прояснити напружені відносини Китаю з США.
«В Пекіні сильно занепокоєні американськими мотивами. Вони бачать у Вашингтоні глибокий страх перед будь-якими суперниками. З їхньої точки зору, м’яч зараз на американській половині поля», - сказав Washington Post Кеннеді.
Видання гадує, що президент Джо Байден збирається використати завтрашню зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном на саміті G20, щоб закласти «основу» для покращення відносин. Пекін теж послав сигнал, що хоче повернути відносини до норми після кількох років гострих протиріч в питаннях торгівлі, технологій і прав людини. Але для Пекіна це не означає «погодитися не погоджуватися» чи знайти спосіб уникнути найгіршого сценарію, за яким почнеться відкритий конфлікт між країнами.
Закріпивши свою владу минулого місяця, Сі Цзіньпін тепер як ніколи зосереджений на тому, щоб Китай став сучасною соціалістичною супердержавою з глобальним впливом. І він розраховує, що США змиряться з таким статусом. Китайські експерти кажуть, для виправлення відносин США повинні зробити більше, ніж продемонструвати добрі наміри. Знадобиться угода про фундаментальні аспекти відносин, до яких належить і питання долі Тайваню, який Пекін вважає своєю територією.
«США думають, що поки немає конфлікту і кризи у відносинах, доти все добре. Але Китай хоче побачити докази прогресу, особливо коли йдеться про Тайвань», - сказав декан кафедри міжнародних досліджень Фуданського університету в Шанхаї Ву Сінбо.
Видання пише, що готовність Сі Цзіньпіна взяти під контроль Тайвань навіть грубою силою, якщо буде потрібно, лише зросла після того, як США почали посилювати оборону Тайбею після початку вторгнення Росії в Україну. За роки пандемії і мінімальних особистих контактів багато урядових каналів були розірвані, призупинені чи скасовані. Неофіційні діалоги стали одним з небагатьох інструментів, які все ще допомагають сторонам підтримувати контакти. Впродовж останніх місяців відомі китайські дослідники почали частіше відвідувати США і запрошувати американських колег.
«Якщо ми зможемо відродити механізми комунікації, тоді в майбутньому нам не доведеться так сильно залежати від зустрічей лідерів високого рівня», - сказав Ву.
Державні ЗМІ Китаю хвалять підйом такого академічного обміну як прояв ослаблення напруги. І це говорить про те, наскільки стан речей поганий. 16 місяців тому міністр закордонних справ Ван Ї представив список скарг і вимог дипломатам США. Китай дав чітко зрозуміти, що Вашингтону доведеться зробити перший крок. І для цього було три основні вимоги: не повинно бути ніяких спроб підірвати китайський розвиток, ніяких викликів його політичній системі, а також жодної «шкоди» для китайські суверенні претензії на Тайвань, Гонконг і Південно-Китайське море. З того часу позиція Пекіна не змінилася.
Втім, змінився рівень політичного контролю Сі Цзіньпіна вдома, а також з’явилося занепокоєння ситуацією у світі. На 20 з’їзді Комуністичної партії, під час якого китайського лідера затвердили на посаді ще на п’ять років, він замінив вище керівництво лояльними кадрами і застеріг про насування «небезпечних штормів», які підривають китайський підйом. Дехто в Китаї стверджує, що президента Джо Байдена надто стримують вдома, щоб він зміг укласти довгострокові домовленості чи по-справжньому покращити відносини.
«Пекін думає, що контроль Білого дому над питанням Тайваню скорочується. Тому що Конгрес взяв ситуацію в свої руки. Байден зіштовхнеться з розділеним урядом після середньострокових виборів, що підвищує ризик початку відкритого протистояння між Китаєм і США за Тайвань», - сказав професор Інституту міжнародних досліджень в Фуданському університеті Чжао Мінхао.
Китайське керівництво особливо тривожать зусилля Байдена згуртувати союзників. У відповідь на промову Держсекретаря Ентоні Блінкена про політику щодо Китаю, яку він виголосив в травні, назвавши країну «найбільш серйозним довгостроковим викликом для міжнародного порядку», Міністерство закордонних справ КНР звинуватило США у спробі створити азіатсько-тихоокеанську версію НАТО, яка об’єднала б сили Австралії, Японії і Південної Кореї. І це, на думку Пекіна, «підірве безпеку і стабільність» в регіоні.
Погіршення відносин США і Китаю почалося ще в часи адміністрації Дональда Трампа. Але за словами впливового дослідника Китайського університету Гонконга Чжена Юнніаня, погіршення стало більш вагомим якраз в часи Байдена. Коли він тільки став президентом, Пекін послав сигнал про певну готовність співпрацювати зі США в сферах, де існують спільні інтереси, а також намагатися мінімізуавти розбіжності. Але підхід майже повністю провалися. Пекін призупинив чи скасував діалог між військовими країн, співпрацю у боротьбі з наркотиками і обговорення кліматичних змін після візиту спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань в серпні.
«Зі сторони США йдеться лише про кризову комунікацію. Як не допустити найгірший сценарій? Китайська ж сторона вважає відповідальним способом контролювати конкуренцію - це досягти угоди про базові принципи», - сказала директор інституту Asia Society Policy Institute Рорі Деніелс.
Вона додала, що деякі китайські вчені навіть висували ідею створити спільне комюніке на зразок трьох фундаментальних документів, які визначили порядок взаємодії країн в 1970-х і 1980-х роках.
«Китай справді шукає дороговказ, на який можна було б послатися і сказати: «Така природа відносин». Але США не підходять до Китаю з таким же мисленням», - пояснила вона.
В травні Китайський народний університет в своєму звіті вказав на три потенційні версії майбутніх відносин Китаю і США. Найкращий сценарій - це продовження напруги і запеклого суперництва. Середній варіант передбачає технологічний, економічний і культурний розрив. Найгірший сценарій - це ядерна війна.