Велика Британія та ЄС після важких переговорів все-таки змогли підписати торговельну угоду, яка визначатиме відносини сторін після Brexit. Однак, підписана торговельна угода залишає багато невирішених питань. У світі суперництва могутніх держав Велика Британія повинна терміново відбудувати стратегічні альянси, які постраждали внаслідок її виходу з ЄС, адже країна ризикує втратити свою впливову позицію на міжнародній арені, пише британська газета The Guardian.
Звичайно, Brexit став однією з ключових подій в історії Британії. Але після виходу з ЄС країна повинна розмірковувати про свою позицію в світі, який зазнав низки геополітичних змін на фоні пандемії коронавірусу. Погляд на те, що членство в ЄС послабило незалежність Великої Британії, заглушилося риторикою повернення суверенітету.
Коронавірус ще більше пришвидшив тенденцію до «острівного розвитку». Пандемія є як глобальним масштабним явищем, так гіперлокальним у безпосередньому досвіді більшості людей.
Наступний рік змусить британського прем'єр-міністра Бориса Джонсона зіштовхнутися з наслідками Brexit. Країна буде користуватися своїм суверенітетом. Велика Британія бере на себе щорічне головування у групі провідних промислових економік G7. Восени також має відбутися міжнародна кліматична конференція.
Головування на глобальних самітах надає можливість Великій Британії відновити свою репутацію відповідального гравця на світовій арені. У Британії Brexit сприймають героїчно, але для деяких країн процес виходу з ЄС виглядав як геополітична помилка. При цьому, деякі авторитарні світові лідери активно підтримували прагнення Британії покинути блок, зокрема російський президент Володимир Путін, який не є надто бажаним гостем в клубі ліберальних демократій. Brexit підтримував і американський лідер Дональд Трамп, який не надто прихильно ставився до ЄС.
Прихід демократа Джо Байдена до влади в США також може змінити відносини Британії та Америки. Прибуття адміністрації Байдена до Вашингтона вимагатиме значного «перекалібрування» на Даунінг-стріт. Новий американський президент хоче відновити відносини з Європою. Колись це означало б тісну співпрацю з Лондоном - традиційним мостом Вашингтона з європейським континентом. Але Brexit дещо змінив ситуацію, тому значна частина трансатлантичного діалогу буде відбуватися через Берлін та Париж.
Однак, Велика Британія і надалі буде важливим партнером для США, особливо в питаннях безпеки та оборони. Brexit не зменшує розмір ядерного арсеналу, не забирає місце країни в Раді безпеки ООН. Культурно-історична спорідненість залишиться, хоча політика США стане менш «сентиментальною» щодо цього.
З точки зору балансу сили на міжнародній арені, прийдешнє десятиліття визначатиметься постійним зростанням Китаю як антидемократичної наддержави та питаннями, що постають перед Європою та США щодо того, як знайти стратегічний баланс. Індія також буде відгравати все більшу роль, оскільки глобальний центр економічного тяжіння рухається далі в напрямку Азії.
В економічному відношенні щодо питань торговельних переваг та стандартів Велика Британія постане перед бінарним вибором приєднання до Вашингтона чи до Брюсселя. Не буде реалістичного третього шляху. Ця динаміка також впливатиме на кліматичну політику, оскільки координація дій щодо зменшення викидів вуглецю невід’ємна від питання гармонізованого регулювання.
Велика Британія може бути впливовою силою в Європі та світі. Країна також може процвітати завдяки глобальній торгівлі після Brexit, але для цього знадобиться вміле керівництво, резюмує видання.