З початку свого президентства Дональд Трамп відвернувся від України, ігноруючи анексію Криму і російську агресію в 3.
Ціна такої недбалості висока. Жертвами війни вже стали близько 10 тисяч людей, конфлікт продовжує відбирати життя і він може посилитися в будь-який момент. Кровопролиття відлякує інвесторів і ставить під загрозу здатність України встановити успішну демократію. А порушення Москвою українського суверенітету заважає будь-якому перезавантаженню відносин між Росією і Заходом.
В той час, як так багато речей висять на волосині, президенту США потрібно приїхати у Європу цього тижня з політикою щодо України в руках.
Про це на сторінках Financial Times пише професор з міжнародних відносин Університету Джорджтауна і колишній спеціальний помічних з національної безпеки президента Барака Обами Чарльз Купчан.
Будучи кандидатом в президенти США, Трамп здавався готовим кинути Україну під потяг, допускаючи визнання анексованного Криму частиною Росії, а також скасування санкцій. Це могло б розчистити шлях Трампа до "братання" з Володимиром Путіним.
Тепер, ставши президентом, Трамп лишив позаду свою наївність на тлі розслідування можливих зв'язків його передвиборчої команди з Росією. Але шукаючи покращення відносин з Кремлем і водночас виступаючи проти жорстких тактик Путіна, у Трампа є розумний шанс допомогти вийти з глухого кута в питанні України.
Автор зауважує, що є п'ять критично важливих складових дипломатичної домовленості щодо України. По-перше, Вашингтону потрібно грати більш пряму роль у переговорах про втілення Мінських угод. Адміністрація Барака Обами активно долучалася до цих переговорів, але все ж віддала роль лідера Берліну і Парижу на праховання європейців. Вашингтон тепер повинен зайняти центральну роль, об'єднавшись разом з німецькими і французькими лідерами, щоб натиснути на Москву і Київ і довести виконання угод до кінця. І першим кроком Трампа повинно стати призначення спеціального представника для переговорів щодо України. Також, на думку автора, в голос ніхто цього не скаже, але Крим лишиться на невизначений час у руках Москви.
По-друге, Трамп повинен чітко дати зрозуміти, що збереже санкції проти Росії до тих пір, поки вона не виконає свої зобов'язанння за Мінськими угодами, а також переконати Європу вчинити так само. Автор зауважує, що санції стали найкращим способом Заходу тиснути на Кремль. Вони завдають болю як економіці Путіна, так і його самолюбству. Тому вони необхідні для того, щоб змусити його прогнутися.
По-третє, Вашингтон і його європейські партнери повинні дати зрозуміти Росії, що вона повинна відмовитися від насильства в Донбасі до того, як Україна надасть захоплених територіям автономний статус. Москва зараз наполягає, що Київ повинен зробити перший крок. Але Кремль добре знає, що український парламент не ухвалить відповідний закон до того часу, поки українські солдати помирають на Сході. Першим кроком повинно стати виведення російських військ і їхніх маріонеток подалі від лінії фронту, а також розміщення всієї зброї на опечатаних складах. Все це має відбутися під пильним міжнародним наглядом.
По-четверте, за умови, що Москва виконає свої зобов'язання і насильства в Донбасі припинеться, український парламент повинен ухвалити законодавчі норми про вибори в Донбасі, автономію захоплених районів і амністію сепаратистів. Українські лідери поки не підготували ні суспільство, ні парламент до таких кроків. Тому західним урядам доведеться натиснути на Київ і переконати його, що підтримка України буде залежати від готовності виконати свою частину угоди.
По-п'яте, Заходу доведеться зайняти позицію "мовчазної згоди" щодо Криму. Втім, західні демократії не можуть просто закрити очі на те, як Росія захоплює чужі території. Тому в якості компромісу санкції проти Росії за анексію Криму лишаться в силі, а також півострів міжнародною спільнотою буде вважатися територією України. Водночас, якщо Росія виконає Мінські угоди, Захід може почати рух в напрямку нормалізації відносин з нею. Автор зауважує, що прецедентом такого незручного примирення можна вважати результати війни Росії проти Грузії в 2008 році.
Президент Трамп зайняв Овальний кабінет з багажем позитивних висловлювань на адресу Росії і критикою ЄС і НАТО. Але з того часу він змінив свою позицію на більш тверезу, заявивши, що НАТО більше "не застарілий", а сильна Європа в американських інтересах.
Якщо Трамп приїде в Європу з готовим планом вирішення конфлікту на Сході України, він може розірвати порочне коло, яке склалося. Добившись дипломатичного прориву в Україні, президент США може водночас посилити своє бажання покращити відносини з Москвою і зміцинити трансатлантичну солідарність.
Тим часом, видання Wall Street Journal повідомило, що у Білому домі розглядають можливість заміни військової допомоги Україні на кредити. У Конгресі в свою чергу, вважають, що даний крок призведе до посилення Росії та Китаю. У закритому меморандумі Держдепартаменту також говориться, що для України таке рішення може призвести до зниження можливостей для боротьбі з бойовиками ОРДЛО, яких контролює Росія.
Сьогодні у Білому домі пояснили заміну військової допомоги Україні на кредит тим, що це частина процесу скорочення фінансування Держдепартаменту заради збільшення оборонного бюджету США. На думку адміністрації, можна надати союзникам кредитні гарантії на меншу суму, щоб вони могли купити дешевше військове обладнання у таких країн як Китай і Росія. Втім, не зрозуміло, як Україна змогла б купити зброю у Росії в розпал війни.