Вже давно не новина, що Китай та США зіштовхнулися у протистоянні. Нова стратегія економічного розвитку Китаю може завдати серйозного удару США. Також, серйозним фактором, який загострює відносини Пекіна та Вашингтона є ситуація з островом Тайвань, пише BBC.
Чи готується Китай до вторгнення на Тайвань? Це питання обговорюється з величезною інтенсивністю на багатьох форумах Китаю прямо зараз.
І саме це стане найбільшим геополітичним викликом для нового американського президента після закінчення виборів у США.
Ситуація з островом Тайвань почала загострюватися ще 13 жовтня, коли лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідав базу морської піхоти Народно-визвольної армії на півдні провінції Гуандун і наказав морській піхоті "готуватися до війни".
У відповідь деякі газети публікували заголовки, які вказували на те, що військове вторгнення на острів Тайвань неминуче. Можливо, Китай і не планує найближчим часом силою захопити Тайвань, але є вагомі причини для тривоги, з якою китайські експерти зараз обговорюють майбутнє Тайваню.
Китай і США довгий час не можуть дійти згоди щодо острова Тайвань.
Пекін наполягає, що острів є "недоторканною територією" Китаю. Вашингтон заявляє, що повна незалежність Тайваню повинна бути досягнута мирним шляхом. Зараз проблема загострилася з новою силою.
Є кілька причин, чому статус-кво більше не виглядає стійким. Перша причина - Сі Цзіньпін.
"Сі Цзіньпін хоче повернення Тайваню. Він хоче повернути Тайвань до того, як передасть владу наступнику", - говорить директор Китайського інституту в Лондонській школі східних та африканських досліджень Стів Цан.
Китайський військовий аналітик зі Стенфордського університету Оріана Скайлар Мастро, каже, що Сі Цзіньпін почав натякати на можливе військове втручання на острів Тайвань, відколи змусив скасувати обмеження президентських повноважень у 2018 році, фактично зробивши себе лідером Китаю на все життя.
"Раптом все, що він сказав про Тайвань, набуло зовсім іншого значення. Хронологія, коли він заявив, що хоче, щоб це питання було вирішено, тепер пов'язана з його легітимністю як керівника та його перебуванням на посаді лідера", - каже Оріана Скайлар Мастро.
Професор Цанг вважає, що Сі Цзіньпін розглядає себе як велику історичну фігуру і має на меті завершити те, що не могли зробити попередні лідери Китаю.
Сі Цзіньпін публічно заявив про те, що возз'єднання Китаю і Тайваню є "неминучою вимогою до великого омолодження китайського народу". Графік завершення його проекту "великого омолодження" - 2049 рік, 100-річчя комуністичної революції. Тобто, Тайвань має ще майже 30 років.
Але є підстави думати, що Сі Цзіньпін поспішає. Однією з підстав є зростання військової сили Китаю.
По-перше, Китай може незабаром досягти рівня військового потенціалу, щоб перемогти США у війні за Тайвань.
"Протягом останніх 20 років головне питання, яке задає більшість людей - чи захищатимуть США своїх союзників та партнерів? Чи прийдуть Сполучені Штати на допомогу Тайваню? Але в міру того, як китайські військові стають все більш прогресивними, питання змінилося. Тепер проблема в тому, чи зможуть США це зробити?" - каже Мастро.
Перетворення китайської армії з низькотехнологічної "Народної армії" в сучасну високотехнологічну військову силу відбулося набагато швидше, ніж багато хто передбачав.
Швидкість і масштаби змін у військовому потенціалі Китаю були яскраво продемонстровані під час величезного військового параду в Пекіні першого жовтня минулого року.
Серед звичної атрибутики танків, артилерії та ракетних установок були деякі вражаючі нові системи озброєння, включаючи бойові літаки та безпілотники. Ці нові системи озброєння призначені для нанесення ударів по бойових групах авіаносців США, якщо вони спробують виступити на захист Тайваню.
"Я охарактеризував те, що назвав десятиліттям, яке викликає занепокоєння, саме зараз 2020-2030 роки, на мою думку, є найнебезпечнішим часом. Колишній лідер Китаю Ху Цзіньтао і нинішній китайський лідер Сі Цзіньпін фактично наказали китайській армії бути готовою до військового захоплення Тайваню приблизно до 2020 року", - каже капітан Джеймс Фанелл, який був директором американської військово-морської розвідки тихоокеанського флоту США до виходу на пенсію в 2015 році.
Отже, китайська армія фактично працювала протягом останніх 20 років над готовністю до військового вторгнення на Тайвань.
Важливу роль відіграє і «провал» Америки в Південно-Китайському морі. Китай також поступово випробовує рішучість Америки, спостерігаючи, як далеко вона може зайти до того, як США відреагують на загрози союзнику.
За словами капітана Фанелла, США неодноразово провалили ці випробування, дозволивши Китаю взяти під контроль Скарборо-Шол біля узбережжя Філіппін у 2012 році, а потім не зробивши нічого, щоб зупинити Китай, який почав контролювати Південнокитайське море.
"Те, що сталося в Скарборо-Шол з квітня по червень 2012 року, є найбільшим провалом зовнішньої політики Америки в Азії. Це було катастрофою, і це справді мало виснажливий вплив на національний авторитет Америки в Азії, коли ми не зробили нічого для захисту Філіппін", - говорить капітан Фанелл.
Тайвань стосується не лише повернення так званих "втрачених територій" Китаю. Контроль над островом дасть Пекіну те, що колись американський генерал Дуглас Макартур називав "непотоплюваним авіаносцем у Тихому океані".
Перемога Китаю над Тайванем повністю перекреслить стратегічну карту Азії. Це фактично може призвести до втрати ролі Сполучених Штатів лідера в Азії. Отже, насправді з китайської точки зору є багато переваг.
Зараз Вашингтон визнає, що загроза для Тайваню зростає. В якості чіткого сигналу для Китаю адміністрація Трампа підтримала продаж зброї на острів.
Однак, у військовому протистоянні з Китаєм, американські військові можуть зазнати невдачі. Але досі незрозуміло, що саме зроблять США, якщо на Тайвань нападе Китай.
«Якщо США чітко не окреслять свою позицію та не нададуть чітких тверджень про те, хто є американськими друзями та союзниками, і чи готова Америка захищати своїх союзників, в такому разі, американські друзі залишаться під загрозою», - каже капітан Фанелл
Але професор Цанг вважає, що Сі Цзіньпін також засвоїв уроки з минулих конфліктів. Адже, хоч і з деяким запізненням, Америка все-таки приходила на допомогу своїм союзникам в Азії. Тому, Китай не повинен недооцінювати рішучість США.
"Дух військових Сполучених Штатів - це дух, який буде битися, битися і битися. Якщо китайці це враховують, я думаю, що вони можуть бути дещо обережнішими у своїх розрахунках", - каже професор Цанг.
Якщо до торговельної війни додати гнів і підозру щодо COVID-19, суперечки з китайською компанією Huawei, взаємне закриття консульств, відносини між Вашингтоном і Пекіном демонструють свій найбільший кризовий стан.
З обох сторін лунають голоси, які закликають наступного президента США відмовитися від ворожості та повернутися до взаємодії з Китаєм. Але реальність полягає в тому, що старий підхід до відносин США та Китаю фактично провалився. Майбутній президент США повинен знайти новий тип взаємодії, більш чесний, більш надійний, за якого США набагато чіткіше демонструють свої наміри та готовність до виконання зобов'язань та намірів щодо своїх союзників в Азії, включаючи Тайвань, резюмує BBC.