Відносини між США та Китаєм сьогодні перебувають на межі серйозного конфлікту. Звісно, це ще не свідчить про початок збройного протистояння, але наразі країни зовсім не довіряють одна одній, пише журнал The Economist.
Закриття американського консульства в Ченду було китайською помстою після того, як адміністрація президента США наказала закрити китайське консульство в Х’юстоні, санкції, які запровадили Сполучені Штати проти члена Комуністичної партії Китаю, позбавлення Гонконгу особливого статусу – все це може призвести до серйозних наслідків.
Наразі, протистояння між країнами нагадує справжню «холодну війну». Спровокували цю «війну» чотири промови впливових осіб з найближчого оточення президента США Дональда Трампа.
26 червня радник президента Сполучених Штатів з національної безпеки Роберт О'Браєн заявив про те, що лідер Китаю Сі Цзіньпін вважає себе наступником Йосипа Сталіна.
7 липня директор ФБР Крістофер Врай сказав, що Китай прагне стати світовою наддержавою, отримати необмежену владу і для цього Пекін готовий використовувати всі необхідні засоби. Також, він нагадав про шпигунство з боку китайського уряду.
17 липня генеральний прокурор США Вільям Барр назвав голлівудські кіностудії та деякі американські технічні гіганти – «пішаками китайського впливу».
А 23 липня державний секретар Майк Помпео заявив про те, що лідер Китаю Сі Цзіньпін вів боротьбу за глобальне верховенство протягом цілого десятиліття і закликав демократичні країни світу зупинити «китайську тиранію».
США так і не розробили реалістичної стратегії для протистояння Китаю. Порушення прав уйгурів та новий закон про національну безпеку Гонконгу вимагають більш жорсткої реакції від світу, а не простого спостереження. «Територіальні амбіції» Китаю та напружені відносини країни з власними сусідами також викликають занепокоєння. Схоже, що Пекін дійсно починає наслідувати СРСР. Якщо врахувати досить агресивну зовнішню політику китайського уряду, то можна припустити, що промови соратників Трампа є правдивими.
Але їхні виступи лише показують ставлення до Китаю, але не вибудовують стратегії. Вони формулюють переконливі аргументи, які можуть стати поштовхом до відповідної реакції, але про конкретні дії в них не йдеться.
Президент США міг би розробити дієву стратегію для боротьби з конкурентом. Але, зневага Дональда Трампа до демократичних союзників та його особиста прихильність до Сі Цзіньпіна свідчать лише про його неготовність до справжніх лідерських вчинків. Він гостро критикує дії китайського уряду стосовно COVID-19, але насправді президента цікавить лише власне переобрання на наступний термін.
Протягом наступних місяців відносини між США та Китаєм будуть лише погіршуватися. З наближенням виборів президента Трампа можна було б переконати вдатися до більш «критичних» дій, наприклад, до фінансових санкцій проти китайських банків у Гонконзі. Але неправильна політика та помилкові рішення можуть призвести до реальної небезпеки, резюмує журнал.