Міжнародна група дайверів-волонтерів зафіксувала унікальну зустріч із великою білою акулою в Середземному морі. За словами учасників експедиції, це може бути перший випадок, коли одного з найвідоміших морських хижаків вдалося зняти на відео під водою в цьому регіоні. Несподівана зустріч сталася під час очищення моря від покинутих рибальських сіток біля затонулого судна в протоці між Сицилією та Тунісом, передає Independent.
Волонтери з організацій Healthy Seas, Ghost Diving та Society for Documentation of Submerged Sites (SDSS) працювали над видаленням так званих “мереж-привидів”, коли зафіксували велику білу акулу на відстані близько трьох метрів від себе. Хоча поодинокі спостереження великих білих акул з поверхні в Середземному морі траплялися й раніше, підводне відео з такої відстані вважається безпрецедентним.
“Ми всі були трохи шоковані — і вражені. У мене тремтіли пальці, це точно — це була величезна тварина, і ми зовсім не очікували такого”, — розповів технічний дайвер і керівник німецького підрозділу Ghost Diving Дерк Реммерс.
За словами Реммерса, акула поводилася спокійно й не проявляла агресії. Спочатку вона пропливла повз дайверів, а потім повернулася, уважно їх оглянула й знову попрямувала вглиб моря.
“Здавалося очевидним, що вона була допитливою, а не агресивною. Вона поводилася дуже спокійно, ніби почувалася господарем цього місця”, — зазначив Реммерс.
Великі білі акули в Середземному морі трапляються рідко. За оцінками фахівців, у регіоні залишаються лише кілька сотень особин, а їхня чисельність продовжує скорочуватися через незаконний вилов риби та деградацію морських екосистем.
Зустріч з акулою сталася під час кампанії боротьби з покинутими рибальськими снастями. За оцінками природоохоронців, щороку у світовому океані губляться або викидаються близько 640 тисяч рибальських сіток.
“Щороку втрачається від 1 до 10 відсотків усього рибальського обладнання всіх рибальських суден у світі. Це може становити понад півмільйона тонн на рік”, — наголосив Реммерс.
Такі мережі можуть роками залишатися у воді, продовжуючи ловити й убивати морських мешканців. Під час попередніх занурень учасники проєкту неодноразово знаходили в них заплутаних морських черепах та риб.
Директорка Healthy Seas Вероніка Мікос пояснила, що рибалки дедалі частіше працюють поблизу затонулих кораблів, оскільки такі об'єкти стають притулком і місцем розмноження багатьох морських видів. Водночас це підвищує ризик втрати снастей та накопичення небезпечного сміття на морському дні.
Нещодавно вчені вперше провели повне секвенування геному гренландської акули, яка є найдовше живучим хребетним на планеті з тривалістю життя близько 400 років. Дослідження виявило унікальні генетичні зміни, що відповідають за стабілізацію структури ДНК, посилену імунну реакцію, ефективне відновлення клітин та підвищений контроль метаболізму заліза.