Свято 4-го липня покликане об'єднати американців. В цей святковий день 13 молодих колоній Америки об'єдналися проти влади Великої Британії, щоб почати свій великий експеримент народного врядування.
Але цього року 4-го липня американців буде розділяти мовчазне нерозуміння: між республіканцями і демократами, між працівниками заводів і студентами університетів, між сільськими і міськими мешканцями. А також буде президент 3, який не лише став симптомом цього поділу, а й однією з причин його посилення.
Про це пише видання The Economist, додаючи, що Трамп прийшов до влади частково тому, що говорив від імені виборців, які відчувають, що система працює проти них. Він пообіцяв, що, очистивши Вашингтон від еліт і лобістів, які надто дурні і самовдоволені, щоб служити народу, він зможе виправити політку Америки.
Цей підхід не працює. За п'ять місяців свого першого терміну Трамп очолив політичну культуру, яка стала ще більш отруйною, ніж вона була до того, як він увійшов в Овальний кабінет. Ядро його виборців досі неймовірно лояльне. Багато бізнесменів досі вірять, що він скоротить податки і проведе дерегуляцію. Але їхній оптимізм дуже хиткий. Президентство Трампа відзначається поганою оцінкою ситуації і втраченими можливостями. Федеральний уряд вже почав деформовуватися. Рано чи пізно шкода пошириться і на економіку.
Втрата американців віри у політику почалася не з Трампа. Десятиліттями виборці скаржилися на застій у Вашингтоні і зростання впливу лобістів з широкими кишенями. Політолог Френсіс Фукуяма звинувачував "ветократію" у цьому занепаді, а також сплетення конкуруючих інтересів та відповідальності, яке може блокувати практично будь-які масштабні реформи. Експерт зауважував, що у часи, коли світ змінився, а федереальний уряд не може впоратися з викликами, розчарування виборців лише зростає.
Трамп також підживив недовіру. Він правильно визначив сфери, в яких Америці потрібні реформи. Але при цьому, він сам же зруйнував свої плани частково через власне нестримне его. Можна взяти для прикладу податкову політику. Без сумніву, американський податковий кодекс у нинішньому вигляді - це безлад, наповнений лазівками і заплутаністю. Але податкова реформа Трампа перетворилася на скорочення навантаження на багатих, що лишає кодекс таким же скрутним, як і раніше. Така ж ситуація в системі охорони здоров'я. Замість того, щоб реформувати систему Барака Обами, республіканці проштовхують законопроект, який зробить мільйони виборців Трампа ще біднішими і хворими.
Оптимісти кажуть, що Америка з її розвиненою диверсифікацією, багатством, а також запасами людської винахідливості і стійкості зможе впоратися з "чорною смугою". Трамп точно не перший поганий президент США. Зрештою, він буде при владі чотири роки. В федеральній системі штати і міста можуть стати островами компетенції на тлі дисфункціональності. Американська економіка здається цілком здоровою, з огляду на неймовірно високі показники на фондових біржах. Країна займає домінантну роль у технологіях і фінансах, а її видобуток нафти і газу найвищий з 70-х років. Це сильні сторони країни. Але вони лише пом'якшують ту шкоду, яку завдає Вашингтон на чолі з Трампом. Реформа системи охорони здоров'я впливає на шосту частину економіки. А підозри і недовіра шкодять всьому, до чого тільки торкаються. Якщо через них талановиті американці будуть уникати кар'єри на державній службі, бюрократія лишиться з глибокими шрамами.
Крім того, погане президентство дорого обходиться у вимірі можливостей. Зростання монопольної влади компаній лишається без протидії. Школи і підготовча інфраструктура страждають від цього в часи, коли штучний інтелект змінює природу праці. Якщо Трамп буде президентом не чотири, а всі вісім років, попри атаки критиків, існує небезпека, що ціна паралічу і некомпетентності буде дуже великою.
Нещодавно стало відомо, що за час президентства Трампа світове ставлення до США значно погіршилося. Істотне покращення спостерігалося тільки в Росії. Про це свідчать дані Pew Research Center. Також повідомлялося, що рейтинг американського президента Дональда Трампа знову оновив свій мінімум з моменту вступу на свою посаду. Зараз дії президента схвалює 35% населення, тоді як 59% їх не схвалюють.