Перемога Еммануеля Макрона в першому турі президентських виборів у Франції зустріли з радістю скрізь: від Берліна до Брюсселя. Євро подорожчав у співвідношенні до долара. Те, що він обійшов радикальну націоналістку Марін Ле Пен, розглядають як підтвердження зупинки небезпечної полулістичної хвилі, яка почалася з Brexit і перемоги Дональда Трампа на виборах в США.
Здвалося б, тепер Франція точно обере собі президента-єврофіла, та ще й на тлі поразки популіста Герта Вільдерса в Нідерландах. Не так швидко.
Про це в редакційній статті пише The Times. Результати Ле Пен на рівні 21,3% виявилися не такими високими, як дехто очікував. Але все одно вони підтверджують, що лідерка націоналістів становить грізну силу, яка не зникне просто так. Разом з лівим радикалом Жаном-Люком Меленшоном Ле Пен отримала підтримку понад 40% виборців. А це досить велика частина французів, які підтримують серйозні зміни у відносинах між Францією і ЄС.
Макрон збудував свою кампанію на внутрішніх реформах задля відновлення французької економіки. Він пропонував скоротити корпоративний податок на 25%, зробити робочий тиждень довшим, а податки на працівників для роботодавців скоротити. Однак, він також закликав створити інститут європейського міністерства фінансів і парламент єврозони, а також складати бюджет єврозони. Цей заклик зробити крок на зустріч федеральній Європі навряд чи сподобається все більш скептичному електорату.
Проблема ще в тому, що Макрону потрібна підтримка парламенту. Навіть якщо він переможе, його новоствореній партії "Вперед!" доведеться у червні знову продемонструвати здатність мобілізувати виборців. А після того, йому доведеться мирити роздріблені сили в парламенті, щоб проштовхнути бодай частково свою програму реформ. Ле Пен теж чекають всі ці проблеми, якщо вона очолить Францію. Однак, на думку британського видання, виставляти вибір між Макроном і Ле Пен як між надією і злістю було б не правильно. У політиці надія повинна бути чимось підкріплена. А лють нікуди не зникне в будь-якому випадку.
Неефективний президент Макрон посилить позиції прихильників "Національного фронту". Вже у перші дні президенства йому б довелося показати, що він сильний лідер. Його політика повинна бути ретельно продуманю, а до команди будуть ставитися з недовірою. Якщо він збирається зробити Францію ще більш центральною країною ЄС, йому доведеться розповісти виборцям більше про його плани щодо ролі країни у світі. Так само і Ле Пен довеедться чітко пояснити, як далеко за межі ЄС вона збирається вивести Францію.
У країні дуже багато відтінків євроскепсису, але не багато з них заходять так далеко, щоб відмовитися від євро. Вибори в неділю показали, що у Ле Пен є багато прихильникві серед французів середнього віку з низькими заробітками. Але не багато виборців, яким за 60, вирішили голосувати за неї. Це пояснюється тим, що вони бояться за свої пенсії у випадку, якщо на чолі Франції стане хтось, хто хоче відмовитися від євро.
Про результати першого туру виборів читайте в матеріалі DT.UA "Перемога Макрона і поразка основних партій: головне з першого туру французьких виборів".
Детальніше про головних кандидатів на посаду президента Франції читайте в статті Оксани Митрофанової "Президентські вибори у Франції. Наслідки для України" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".