Після падіння комуністичного режиму в 1989 році польське суспільство здебільшого дійшло до більш глибокого і детального розуміння своєї історії в 20-му столітті. Вчені, громадські лідери і деякі високопоставлені політики писали і говорили сміливо і чесно про маловідомі аспекти того, як нацистська Німеччина знищувала євреїв у Польщі під час Другої світової війни.
Тепер ці зусилля можуть бути перекресленими через сумнівну спробу польського уряду криміналізувати заяви, в яких би згадувалося про причетність поляків до злочинів нацистів.
Про це на сторінках Financial Times пише оглядач Тоні Барбер, нагадуючи, що відповідний законопроект польський парламент ухвалив у минулу п'ятницю. З точки зору Ізраїля, час для цього документу у Варшаві обрали дуже невдало. Оскільки минулої суботи відзначалася 73-я річниця визволення в'язнів нацистського концтабору "Аушвіц-Біркенау", розташованого неподалік Кракова.
Щоб законопроект став законом, його повинні ухвалити ще Сенат і президент Польщі Анджей Дуда. Але з багатьох точок зору шкоду вже завдано. Старі стереотипи і політично напружена атмосфера заважають тверезій оцінці історичних фактів і мотивів польського консервативного націоналістичного уряду, який просуває законопроект.
Прем'єр-міністр Ізраїля Беньямін Нетаньяху у відповідь на польський законопроект заявив: "Ніхто не може змінити історію, і Голокост не можна заперечити". У Варшаві відповіли на цю критику, зауваживши, що метою ініціативи є не дозволити умисно чи через помилку вживати вислів "польські концтабори". Безумовно, йдеться про нацистські концтабори на території Польщі.
При цьому, польські урядовці нагадуют, як президент Барак Обама в 2012 році під час промови в Білому домі зробив таку помилку. Невдовзі він вибачився. Голова Центру пам'яті жертв Голокосту в Ізраїлі Яд Вашем погодився, що вислів "польскі концтабори" помилковий. Втім, він вказав, що польський законопроект також може створити перешкоди для обговорень і вивчення окремих випадків участі поляків у скоєнні нацистських злочинів. Хельсінська група з прав людини у Варшаві висловила ті ж побоювання. Польський уряд запевняє, що такі побоювання безпідставні, тому що законопроект робить вийняток для академічних досліджень.
Тим часом, документ викликав невдоволення і в Україні, тому що він забороняє заперечення вбивств поляків українцями в 40-х роках на території східної Галичини і Волині. Цей пункт законопроекту важливий для більш широкого націоналістичного порядку денного уряду, сформованого партією "Право і Справедливість".
В 2001 році націоналісти атакували професора Прінстонського університету польського походження Яна Гросса, який написав книгу під назвою "Сусіди". В ній він задокументував сотні вбивств євреїв у місті Єдвабне, які скоїли поляки в 1941 році. Однак, на 60-ту річницю трагедії тогочасний президент Польщі Александр Квасьнєвський висловив офіційні вибачення від імені польського народу. Тій бійні приділяється велика увага в Музеї історії польських євреїв, який відкрився у Варшаві в 2014 році.
Цей крок представляє найкращу сторону посткомуністичної Польщі, суспільство якої проявило достатню зрілість, щоб впоратися з правдою минулого. Новий законопроект Варшави вказує на те, що уряд, який вже викликав на себе критику з боку ЄС через підрив верховенства закону, не соромиться грати на націоналістичній темі заради політичної вигоди.
Раніше Міністерство закордонних справ України також висловило глибоку стурбованість у зв'язку із схваленням польським парламентом цього законопроекту. Українське зовнішньополітичне відомство закликало офіційну Варшаву до продовження конструктивного діалогу щодо чутливих для обох країн історичних питань.
Нагадаємо, що 26 січня Сейм Польщі підтримав у третьому читанні пакет законів про внесення змін до законодавства про Інститут національної пам'яті. Один із законопроектів, запропонований правопопулістською партією "Кукіз'15", спрямований на заборону "бандерівської ідеології".