Уряд Швеції запропонував новий закон про заборону діяльності, що підтримує терористичні організації, оскільки заявка країни на вступ до НАТО зіштовхнулася із запереченнями з боку Туреччини. Про це повідомляє Bloomberg.
Закон, який розроблявся п'ять років, має дати країні новий інструмент для протидії будь-яким заявам Туреччини про те, що країна робить недостатньо для боротьби з тероризмом.
Закон набуде чинності 1 червня - одразу після виборів у Туреччині, які розглядаються як переломний момент у цьому процесі. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, як вважають деякі спостерігачі, використовує це питання як засіб збору голосів виборців, а також як спробу підштовхнути союзників по НАТО до співпраці з його країною в боротьбі з тероризмом.
За словами міністра юстиції Швеції Гуннара Строммера, який представив законопроект у Стокгольмі, участь у терористичній організації з метою сприяння, посилення або підтримки відповідного угруповання буде заборонена.
«Це далекосяжний закон, який охоплює практично всі випадки участі в такого виду діяльності. Чинний закон вимагає, щоб діяльність була пов'язана з певним терористичним актом, щоб бути незаконною, але цей закон зосереджений на участі, що робить його набагато ширшим і сильнішим», - пояснив Строммер.
Закон ґрунтується на конституційних поправках, які набули чинності 1 січня, і є кульмінацією багаторічної роботи над посиленням законів про тероризм, яка розпочалася після того, як у 2017 році вантажівка протаранила головну пішохідну торгову вулицю Стокгольма, вбивши п'ятьох людей.
Пропозиція з'явилася в той час, коли зусилля Швеції та Фінляндії приєднатися до НАТО були заблоковані відмовою Туреччини ратифікувати їхні заявки на вступ. Туреччина спочатку зосередила свою критику на тому, що вона вважала недостатніми зусиллями для боротьби з терористичними угрупованнями. Ці занепокоєння були враховані в меморандумі, підписаному трьома країнами в червні минулого року, в якому Швеція заявила, що готується до подальшого посилення свого антитерористичного законодавства.
За місяці, що минули після подання Швецією і Фінляндією заявок на вступ, 28 з 30 членів НАТО ратифікували їх, підкресливши, що дві країни відповідають критеріям, встановленим НАТО для членства в Альянсі. Дипломати НАТО сподіваються завершити процес вступу до саміту Альянсу у Вільнюсі в липні.
Тим часом вимоги Туреччини змінилися, а риторика Ердогана більше зосередилася на інциденті, під час якого було спалено Коран біля посольства Туреччини в Стокгольмі.
Строммер не став уточнювати, чи може цей законопроект вплинути на процес вступу в НАТО, але сказав, що нове законодавство надасть Швеції «набагато потужніші інструменти проти всіх організацій, що займаються тероризмом», і що її здатність боротися з тероризмом буде «значно посилена».
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем в інтерв'ю газеті Dagens Nyheter заявив, що його уряд не піде на жодні компроміси, коли йдеться про закони країни щодо свободи вираження поглядів, і підкреслив, що в меморандумі, підписаному з Туреччиною, не згадуються релігійні питання.
Учора, 1 лютого, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що Туреччина не схвалить заявку Швеції на вступ до НАТО, водночас ставлення до Фінляндії з цього питання є позитивним.
Анкара призупинила переговори після протестів у Стокгольмі, під час яких активісти спалили Коран. Також повідомлялося про можливий російський слід у акціях, що пройшли в столиці Швеції. Чоловік, який спалив Коран, ймовірно, має зв'язки з російськими спецслужбами.